Ефективне впровадження у національну юридичну теорію та практику міжнародних стандартів прав людини, які визнала і закріпила у своїй Конституції та законах Україна, потребують не тільки створення відповідного юридичного механізму, а й підготовки високосвідомих, фахових професіоналів правників нової генерації, для яких права людини, їх життєдіяльність є найвищою соціальною цінністю. Не менш важливим є також усвідомлення того, що втілення прав людини у життя, їх охорона та захист можливий лише у стабільному громадянському суспільстві, на основі суворого дотримання законності та правопорядку.

Глибокі і швидкі трансформаційні процеси, система реформ, що проходить держава – Україна в умовах військового конфлікту, сприйняття суспільством традиційних стандартів демократії та впровадження їх у всі сфері громадянського суспільства, вимагає від кожного її представника усвідомленого, відповідального ставлення та виконання конституційних обов’язків. Цей аспект особливо стосується осіб, які залучені до державницьких процесів побудови демократичної, правової соціальної держави. Мова їде, в першу чергу, про державних службовців, на яких покладається обов’язок сформувати таку систему державного управління, яка б забезпечила ефективну охорону та захист прав і свобод людини та громадянина. Але вирішення багатьох проблем, що виникають у сфері державного управління, значною мірою залежить і від правової культури членів суспільства, якості законодавства, інших правових явищ та й самої культури високопосадовців. Мабуть, саме тому в умовах сучасного життя, в умовах правового режиму воєнного стану все більше уваги привертає до себе проблема якісного, ефективного, належного виконання обов’язків державними службовцями, значна частина яких працює у юридичній сфері. Прийняття науково обґрунтованого закону, вироблення виваженого управлінського рішення, охорона і захист інтересів, цінностей та потреб громадян або підтримка державного обвинувачення у суді, винесення обґрунтованого, виваженого, законного судового рішення, засвідчення юридичних документів – все це вимагає від людей, наділених владними повноваженнями, особливого, відповідального ставлення до своєї справи, наявності певної системи моральних та професійних якостей. Саме ці аспекти висвітлення діяльності юристів змістовно наповнюють предмет науки юридична деонтологія, де, окрім вище наведеного, розглядаються питання співвідношення юридичної науки та юридичної практики, організації системи юридичної освіти у закладах вищої світи, системи об’єктивних та суб’єктивних факторів, що впливають на виконання професійних обов’язків державними службовцями та іншими особами, залученими до сфери юриспруденції.

В цьому мультимедійному посібнику, автори ставлять за мету ввести здобувачів вищої освіти в цікавий світ юриспруденції та допомогти їм зрозуміти сутність майбутньої професійної діяльності. Юридична деонтологія – одна з небагатьох юридичних дисциплін, що безпосередньо пов’язана, в першу чергу, з формуванням професійної правосвідомості юриста-практика. Запропонований науковий матеріал закладає фундамент індивідуальної правової культури правника, формування в нього наукової основи юридичного світогляду та глибокої поваги до права, людини, системи розуміння про юридичну діяльність та дасть змогу на підставі сучасних європейських та національних нормативно-правових актів, сформувати у студента (курсанта, слухача) професійного уявлення про особистість юриста, ґрунтовні знання про етичні та естетичні вимоги, що висуваються до державних службовців, про мораль, милосердя, обов’язок, честь державного службовця, гідність, відповідальність тощо, та розкриє основні положення про юридичну науку та практику.

Юридична деонтологія є вступною, фундаментальною навчальною дисципліною для майбутніх юристів (правників), яка розкриває загальну «картину» (схему, каркас) юридичної діяльності як практичної, так наукової і навчальної, а також сприяє напрацюванню високих стандартів юридичної освіти, допомагає ухваленню нормативних актів, що стосуються професійного призначення, прав та обов’язків юристів, обумовлює з’ясування рівня їхньої професійної придатності, забезпечує створення необхідних умов для підвищення кваліфікації.

Це видання продовжує славні багаторічні традиції навчальних та навчально-методичних публікацій авторських колективів, що склалися на кафедрі теорії держави та права Національної академії внутрішніх справ і призначений саме для ґрунтовної теоретичної підготовки правників.

Мультимедійний посібник підготовлено у відповідності до вимог нормативно-правових актів МВС України та Національної академії внутрішніх справ, а саме: «Положення про організацію освітнього процесу», а також програм з навчальної дисципліни «Юридична деонтологія» складених для здобувачів вищої освіти відповідно до програми підготовки за спеціальністю 081 «Право» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти денної та заочної (дистанційної) форм навчання.

У даному мультимедійному посібнику висвітлено 5 тем, а також до них завдання, контрольні і додаткові питання, мультимедійні презентації, стислі довідки щодо інформаційних юридичних систем.

Поряд з іншими навчальними дисциплінами в єдиній системі підготовки фахівців юридична деонтологія виконує як загальні освітянські завдання, так і специфічні, що обумовлюються особливостями структури та змісту навчального предмету. Серед них слід назвати такі:

• організаційно підготувати здобувачів вищої освіти до участі в освітньому процесі, поставити основні навчальні завдання, цілі та засоби їх досягнення;
• ознайомити з особливостями сфери здійснення юридичної діяльності, як одного із видів соціальної діяльності, що відбувається у сфері права;
• висвітлити характерні риси практичної діяльності юристів за окремими напрямками спеціалізації юридичної роботи;
• розкрити роль юридичної науки у здійсненні практичної діяльності, охарактеризувати систему наукових юридичних знань, їх сучасний стан, перспективи розвитку, а також систему наукових юридичних установ;
• ознайомити здобувачів вищої освіти з організацією та функціонуванням системи юридичної освіти в Україні, особливостями здійснення процесу навчання та правового виховання;
• охарактеризувати всебічно особу юриста як теоретичну модель професіонала шляхом визначення системи професійних та особистих якостей, сформульованих в нормах нормативно-правового та морального походження;
• зміцнити світоглядну та громадянську позицію майбутніх правозахисників, підготувати їх психологічно до самостійної напруженої та відповідальної роботи на користь громадянського суспільства та правової держави.

Набуття курсантами (студентами, слухачами) таких знань та вмінь передбачає в першу чергу їх активну і творчу самостійну роботу над матеріалами мультимедійного посібника та іншими навчальними, нормативно-правовими, науковими джерелами, в процесі виконання індивідуальних завдань, підготовки до семінарів, практичних занять, написання наукових статей та доповідей. За своєю природою та якістю знань і вмінь, які формуються при її здійсненні, така робота може бути репродуктивною, що спрямована на осмислення, запам’ятовування та просте відтворення матеріалу посібника, реконструктивною, що передбачає його аналіз (складання конспекту, схем-доповідей, доповнення матеріалами інших підручників чи конспектів лекцій, пошук і наведення прикладів з нормативно-правових актів або навчальних матеріалів з інших юридичних навчальних дисциплін тощо), евристичну, що спрямована на пошук та вирішення проблемних питань навчального курсу (порівняльний аналіз різних підручників чи інших джерел, виявлення питань, що не висвітлені у посібнику та обґрунтування необхідності їх пізнання, здійснення власних наукових досліджень для участі в засіданнях наукових гуртків, конференцій, конкурсах і таке інше).

Авторський колектив висловлює щиру подяку усім, хто порадами та зауваженнями сприяв створенню цього мультимедійного посібника, особливо поважним рецензентам, а саме: доктору юридичних наук, професору Андрію Осауленку, кандидату юридичних наук, доценту Олександру Тихомирову.