Логіка як наука виникла через практичну потребу людей у правильному, точному, послідовному мисленні. Таке мислення є необхідним у будь-якій галузі людської діяльності. Особливе значення правильне мислення має в юриспруденції. Адже будь-яка помилка у професійному мисленні юриста є одночасно і професійною помилкою, з усіма наслідками, що звідси випливають. Вся правотворча, правозастосовна і правоохоронна діяльність пов'язана з найбільш нагальними потребами та інтересами людей, а досить часто з їхніми долями. Через це можна сказати, що юрист-професіонал не має права на логічні помилки.

Логічні закони і методи відіграють принципову роль в юридичній теорії та практиці. Юридична діяльність відзначається не лише певними процесуальними діями, але й інтелектуальною взаємодією – дискусією осіб, втягнених до процесу обговорення та вирішення правових проблем, правового пізнання, встановлення істини та її реалізації. Фундаментальною підвалиною всієї юридичної діяльності виступає такий принцип логіки, як обґрунтованість. Адже усі рішення правника повинні бути строго доказові та чітко аргументовані. Через це на межі логіки та юриспруденції виникла така дисципліна, як юридична логіка.

Юридична логіка вивчає закони і форми юридичного мислення, спрямованого на пошук істини, навчає, як у процесі юридичної діяльності правильно будувати умовиводи, доведення, прищеплює вміння правильно оперувати поняттями й судженнями, застерігає від можливих логічних помилок. Незнання її законів та правил, невміння користуватися ними в процесі правового дослідження нерідко призводять до різноманітних логічних помилок, котрі в професійній діяльності юриста одночасно виявляються юридичними помилками. Тому законодавець визнав за необхідне закріпити вимоги основних законів логіки в нормах права, перевести їх до рангу нормативних вимог.

Мультимедійний підручник відображає основні напрямки та обсяги навчальної роботи здобувачів вищої освіти з курсу "Юридична логіка". У даному курсі реалізується раціональне поєднання загальноосвітнього та професійного навчання здобувачів вищої освіти, максимальне наближення навчального матеріалу до специфіки професійної діяльності.

Мета курсу – ознайомлення здобувачів вищої освіти із сучасними теоретико-аналітичними засобами побудови міркувань та формування навичок їх ефективного застосування у практиці правового та соціального спілкування.

Предмет курсу – схеми, форми міркувань людей.

Основна увага у запропонованому курсі приділена розвитку та вдосконаленню у здобувачів вищої освіти логічної культури, вміння логічно правильно міркувати, критично мислити.

Завдання курсу – навчити здобувачів вищої освіти:

• витлумачувати правові документи;
• логічно грамотно будувати свої міркування і знаходити помилки в міркуваннях опонентів;
• не допускати логічних помилок при складанні офіційних документів;
• конструювати коректну аргументацію;
• розпізнавати прийоми маніпулювання з боку співрозмовника і протистояти ним;
• застосовувати логічні методи у процесі розслідування злочинів;
• будувати слідчі версії з використанням методів логіки;
• застосовувати методи логіки для дослідження наукових проблем у правознавстві.

Таким чином, мета, предмет і завдання курсу конкретизуються у тому, що в результаті його опрацювання здобувачі вищої освіти повинні:

знати:

• специфіку предмета формальної логіки;
• умови досягнення істинності знань та подолання помилок в розумовому процесі;
• внутрішню структуру доказового, переконливого, аргументованого та логічно несуперечливого процесу міркування;
• категоріально-понятійний апарат формальної логіки, її закони, принципи, норми, правила, методи, способи, прийоми правильного міркування;
• основи теорії аргументації, способи побудови та перевірки гіпотез (версій), доведення та спростування.

вміти:

• свідомо використовувати правильні логічні способи зв'язку елементів думки в процесі усного чи письмового міркування;
• регулювати за допомогою принципів, норм та логічних законів процес міркування;
• використовувати знання логічних понять і законів в процесі професійної діяльності.