2.4. УКАЗИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

1. Про додаткові заходи щодо посилення боротьби з корупцією, іншими протиправними діями в соціально-економічній сфері та забезпечення економного витрачання державних коштів
2. Про Національну програму боротьби з корупцією
3. Про Національну раду з питань антикорупційної політики
4. Про невідкладні додаткові заходи щодо посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією
5. Про першочергові заходи з реалізації Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції"
6. Про першочергові заходи щодо детінізації економіки та протидії корупції
7. Про систему заходів щодо усунення причин та умов, які сприяють злочинним проявам і корупції
8. Про Стратегію сталого розвитку "Україна - 2020"
9. Про утворення Національного антикорупційного бюро України

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1242/2000

У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про додаткові заходи щодо посилення боротьби з корупцією, іншими протиправними діями в соціально-економічній сфері та забезпечення економного витрачання державних коштів

{ Із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 316/2006 ( 316/2006 ) від 19.04.2006 }

З метою економії коштів державного і місцевих бюджетів, максимального скорочення бюджетних витрат на будівництво та утримання не запланованих в установленому порядку об'єктів, надання невиправданих пільг і переваг, посилення боротьби із корупцією, надмірностями в користуванні державним майном, створення на цій основі додаткових джерел підвищення рівня життя найбільш вразливих верств населення п о с т а н о в л я ю:

1. Кабінету Міністрів України, Національному банку України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям, представникам держави у господарських товариствах, у яких є частка державного майна, забезпечити ретельний аналіз причин, що стримують виконання Указу Президента України від 28 лютого 1997 року N 187 ( 187/97 ) "Про заходи щодо забезпечення наповнення державного бюджету та посилення фінансово-бюджетної дисципліни" та встановити суворий контроль за неухильним додержанням його вимог.

2. Кабінету Міністрів України, Генеральній прокуратурі України, Міністерству внутрішніх справ України, Службі безпеки України, Державній податковій адміністрації України, Державній митній службі України, іншим центральним органам виконавчої влади вжити додаткових ефективних і конкретних заходів щодо боротьби з корупцією, хабарництвом і пов'язаними з ними протиправними діями, притягнення винних до передбаченої законодавством відповідальності, усунення причин та умов, що сприяють вчиненню таких злочинів, неухильного виконання вимог законодавства стосовно боротьби з цим злом, координації зусиль органів виконавчої влади щодо його викорінення.

3. Заборонити придбання для посадових осіб державних органів, державних комерційних банків, державних підприємств, установ, організацій, а також для членів їх сімей не передбачених у встановленому порядку пільгових путівок до санаторіїв і будинків відпочинку, туристичних путівок, встановлення пільг в оплаті інших соціальних послуг за рахунок державних коштів.

Зобов'язати представників держави в господарських товариствах, у яких є частка державного майна, запроваджувати зазначений порядок придбання путівок, сплати інших соціальних послуг для посадових осіб в господарських товариствах.

4. Кабінету Міністрів України, Національному банку України у двомісячний строк внести відповідні зміни до своїх рішень, які встановлюють пільги і привілеї посадовим особам у забезпеченні санаторно-курортним, іншими формами обслуговування, а також підготувати пропозиції щодо скасування таких пільг і привілеїв, установлених законами України, в тому числі для народних депутатів України і депутатів місцевих рад, працівників Національного банку України, державних комерційних банків, посадових осіб інших державних органів.

5. Кабінету Міністрів України розробити комплекс заходів, які б, зокрема, передбачали:

прискорення розроблення пропозицій щодо утворення спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування та його територіальних органів, а також заходів щодо додержання встановлених законом строків розгляду заяв про ліцензування господарської діяльності, одержання різного роду дозволів, усунення тяганини під час розгляду таких заяв та штучних перешкод в одержанні ліцензій і дозволів;

рішучу боротьбу з марнотратством, незаконним витрачанням державних коштів на непередбачені кошторисами цілі, запровадження відповідальності за порушення встановлених обмежень і заборон у цій сфері;

єдину граничну суму витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп'ютерів державними органами та підприємствами, установами і організаціями, які утримуються за рахунок державного і місцевих бюджетів, а також господарськими товариствами, у яких є частка державного майна;

визначення і запровадження механізму контролю за відповідністю задекларованих доходів державних службовців, інших осіб їх фінансовим та іншим матеріальним витратам, а також підготовку, у разі необхідності, законопроектів щодо внесення змін до відповідних актів законодавства з цих питань;

перегляд і суттєве скорочення переліку осіб, які користуються на пільгових умовах державними дачами, а також стільниковим і спеціальним зв'язком;

уніфікацію посадових окладів (тарифних ставок) працівників державних органів усіх рівнів, які займають схожі за характером роботи посади або виконують однакові обов'язки;

скорочення витрат з державного бюджету, а також коштів державних підприємств і господарських товариств, у яких є частка державного майна, на закордонні відрядження, а також здійснення контролю за кількістю таких відряджень і числом їх учасників, ефективністю закордонних поїздок та запровадженням їх результатів у життя;

суттєве скорочення будівництва, реконструкції і ремонту будівель і споруд для невиробничих потреб та витрат на утримання об'єктів соціальної сфери за рахунок бюджетних коштів, коштів державних підприємств та господарських товариств, у яких є частка державного майна, жорсткий контроль за цими витратами;

перегляд та скорочення з 1 січня 2001 року кількості автомобілів для обслуговування посадових осіб державних органів не менш як на 20 відсотків.

6. Кабінету Міністрів України, Національному банку України, Фонду державного майна України разом з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями у тримісячний строк:

забезпечити виявлення та інвентаризацію майна, що перебуває у віданні центральних і місцевих органів виконавчої влади, Національного банку України, інших державних органів, державних підприємств, установ, організацій, господарських товариств, у яких є частка державного майна, та не належить до безпосередньої виробничої діяльності зазначених суб'єктів управління та господарювання і може бути відчужено, звернувши особливу увагу на об'єкти незавершеного будівництва, законсервовані, невикористовувані машини і обладнання, а також об'єкти соціальної сфери (готелі, санаторії, профілакторії, будинки відпочинку, спортивні споруди тощо);

проаналізувати з урахуванням вимог жорсткого режиму економії доцільність використання зазначеного майна та вирішити питання його продажу протягом 2001 року на конкурсних засадах із залученням державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціонних центрів".

7. Кабінету Міністрів України, Національному банку України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям, представникам держави у господарських товариствах, у яких є частка державного майна, забезпечити спрямування заощаджених в результаті вжитих заходів коштів на першочергове погашення заборгованості із заробітної плати, пенсій та інших соціальних виплат, підвищення рівня заробітної плати низькооплачуваних категорій працівників, поліпшення фінансування закладів охорони здоров'я, будинків престарілих, шкіл-інтернатів, дитячих будинків, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів. { Стаття 7 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 316/2006 ( 316/2006 ) від 19.04.2006 }

8. Кабінету Міністрів України, Національному банку України, Державній податковій адміністрації України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям, представникам держави у господарських товариствах, у яких є частка державного майна, вжити заходів щодо виявлення та усунення фактів надмірних витрат власників і керівників приватних підприємств і господарських товариств на утримання управлінського апарату, його соціальне обслуговування, будівництво, придбання, ремонт і утримання дорогих офісів, об'єктів відпочинку розваг і оздоровлення, дорогих автомобілів, систем і апаратів зв'язку, закордонні відрядження, проведення презентаційних заходів за умов невиплат заробітної плати працівникам, утримання її нижче середнього в галузях економіки рівня, неплатежів до бюджету і Пенсійного фонду України.

9. Кабінету Міністрів України в тримісячний термін опрацювати та внести у встановленому порядку законопроект про запровадження прийнятих у світовій практиці соціальних пропорцій у розподілі доходів та видатків приватних підприємств і господарських товариств між їх власниками та найманими працівниками, в тому числі, на утримання і обслуговування управлінського персоналу, інженерно-технічних працівників.

10. Кабінету Міністрів України доповідати про хід реалізації вимог цього Указу щоквартально.

Президент України	Л.КУЧМА
м. Київ 16 листопада 2000 року N 1242/2000

____________________________________________________________________

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/319/97

У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про Національну програму боротьби з корупцією

З метою зміцнення правопорядку в державі, підвищення ефективності боротьби з корупцією і організованою злочинністю, забезпечення захисту прав та свобод людини і громадянина та відповідно до пункту 1 статті 106 Конституції України ( 254к/96-ВР ) п о с т а н о в л я ю:

1. Затвердити Національну програму боротьби з корупцією (додається).

2. Кабінету Міністрів України, Координаційному комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України забезпечити виконання Національної програми.

3. Кабінету Міністрів України:

внести відповідні корективи до Комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю на 1996-2000 роки ( 837/96 );

здійснити фінансове та матеріально-технічне забезпечення реалізації заходів, передбачених Національною програмою боротьби з корупцією.

Президент України	Л.КУЧМА
м. Київ 10 квітня 1997 року N 319/97

ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 10 квітня 1997 року N 319/97
Національна програма боротьби з корупцією

Незважаючи на вжиті останніми роками заходи щодо подолання корупції, досягти помітних зрушень у цій справі не вдалося. Прояви цього явища негативно позначаються на забезпеченні національної безпеки держави, викликають напругу в суспільстві. Не усунуто причини та умови, що сприяють корупційним проявам.

Хоча саме поняття корупції потребує більш чіткого визначення, законодавство значною мірою дає можливість вести боротьбу з різного роду корупційними діяннями. Проте Закон України "Про боротьбу з корупцією" ( 356/95-ВР ) майже не застосовується.

Окремі керівники центральних і місцевих органів виконавчої влади усунулись від виконання вимог законодавства про боротьбу з корупцією.

Діяльність органів виконавчої влади, в тому числі правоохоронних, здійснюється без додержання принципу розподілу функцій і відповідальності. Підрозділи правоохоронних органів часто дублюють один одного, що призводить до неузгодженості та паралелізму в роботі.

Через неналежні критерії оцінки роботи податкові адміністрації спрямовують свої зусилля в основному на збільшення обсягу застосування штрафних санкцій, а не на розширення бази оподаткування та забезпечення повного внесення податків до бюджетів.

У законодавстві щодо боротьби зі злочинністю є суттєві прогалини. В той же час його вдосконалення має фрагментарний характер, затягується прийняття нових Кримінального, Цивільного та інших кодексів України.

У кримінальному законодавстві є неузгоджені міри покарання за схожі злочини, міститься значна кількість їх формальних складів, що дає можливість організованим корупціонерам нерідко уникати реального покарання.

Проекти нормативно-правових актів не завжди піддаються експертизі з метою оцінки криміногенних наслідків їх застосування. Без відповідних наукових кримінологічних обгрунтувань визначаються стратегія і тактика профілактики злочинності та корупції. В практичній діяльності правоохоронних органів бракує методик економіко-правового аналізу тінізації та криміналізації економіки.

У розгляді справ суди допускають тяганину, що знижує оперативність і ефективність правосуддя, створює умови для здійснення корупційних діянь. Наявність у кримінально-процесуальному законодавстві норм, що регламентують звільнення від кримінальної відповідальності за нереабілітуючими підставами, використовується працівниками правоохоронних органів у корупційних цілях, призводить до порушень прав людини.

Відсутня звітність щодо боротьби з корупцією. Потребують уточнення та узгодження статистичні показники роботи правоохоронних органів і судів. Через їхню неузгодженість втрачається головний профілактичний чинник - невідворотність покарання за злочин.

Усе це дає можливість злочинним елементам тривалий час здійснювати свою протиправну діяльність, втягувати до неї нових учасників, і перш за все посадових осіб державних органів для вчинення корупційних діянь.

З метою подолання корупції як суспільного зла передбачається здійснення таких заходів:

I. Профілактичні заходи

1. Провести до 1 жовтня 1997 року в органах виконавчої влади атестацію державних службовців. За результатами атестації розглянути питання щодо звільнення з посад державних службовців, які втратили довіру, порушують законодавство, підтримують зв'язки з кримінальними елементами.

Про здійснені заходи та пропозиції щодо підвищення рівня роботи з кадрами, удосконалення системи професійного навчання державних службовців подати інформацію Координаційному комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України. Головне управління державної служби при Кабінеті Міністрів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації

2. Здійснити до 1 вересня 1997 року перевірки додержання вимог статей 1 і 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією " ( 356/95-ВР ) державними службовцями першої, другої, третьої та четвертої категорій. За результатами перевірок внести пропозиції Кабінету Міністрів України. Головне управління державної служби при Кабінеті Міністрів України, Генеральна прокуратура України, Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України

3. Проаналізувати внесені у 1996 році органами дізнання та попереднього слідства подання щодо усунення причин і умов, які сприяли вчиненню корупційних діянь, інформації про втручання посадових осіб у хід розслідування і судового розгляду кримінальних справ та узагальнити практику застосування Закону України "Про боротьбу з корупцією".

Матеріали про результати узагальнення подати в липні 1997 року на розгляд Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України. Генеральна прокуратура України, Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України, Державна податкова адміністрація України, Головне контрольно-ревізійне управління України, Верховний Суд України (за згодою)

4. За підсумками інвентаризації військово-технічного майна та зброї перевірити до 1 вересня 1997 року у Збройних Силах України законність їх реалізації, повноту надходження та цільове використання одержаних коштів. Про результати перевірки та пропозиції доповісти Президентові України. Генеральна прокуратура України, Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство фінансів України, Генеральна військова інспекція при Президентові України, Міністерство оборони України

5. Організувати до 1 липня 1997 року перевірки виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 1997 року "Про затвердження Положення про порядок складання єдиного кошторису доходів і видатків бюджетної установи, організації" ( 180-97-п ). Узагальнені результати перевірок та пропозиції подати Кабінету Міністрів України. Міністерство фінансів України, Державна податкова адміністрація України

6. Вивчити до 1 серпня 1997 року стан додержання законодавства у сфері приватизації об'єктів державної і комунальної власності в містах Києві, Сімферополі, Севастополі та обласних центрах України. Матеріали про викриті порушення надсилати правоохоронним органам. Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України за участю Генеральної прокуратури України

7. Здійснити до 1 липня 1997 року заходи щодо вдосконалення використання бюджетних і позабюджетних коштів судами та органами юстиції. Міністерство юстиції України, Міністерство фінансів України

8. Внести до 1 травня 1997 року пропозиції щодо вдосконалення системи реєстрації та оприлюднення нормативно-правових актів як на загальнодержавному рівні, так і на рівні місцевих державних адміністрацій. Міністерство юстиції України

9. Запропонувати Верховному Суду України провести вивчення та узагальнення судової практики щодо застосування законодавства про боротьбу з корупцією та дати роз'яснення судам з цього питання.

10. Кабінету Міністрів України:

1) розглянути до 1 червня 1997 року на окремому засіданні звіти керівників міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щодо виконання законів України "Про державну службу" ( 3723-12 ) та "Про боротьбу з корупцією". Під персональну відповідальність керівників міністерств, інших центральних органів виконавчої влади забезпечити неухильне виконання вимог цих законів з метою запобігання втягуванню державних службовців до вчинення правопорушень. Постійно здійснювати заходи щодо оздоровлення управлінського апарату. Своєчасно реагувати на повідомлення громадян та засобів масової інформації про незаконні дії працівників державних органів, давати їм принципову оцінку.

Під час розгляду питання щодо прийняття на державну службу знайомити кандидатів з вимогами законів України "Про державну службу" та "Про боротьбу з корупцією" в частині обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби;

2) визначити до 1 червня 1997 року доцільність надання підрозділами Державної митної служби України, Міністерства внутрішніх справ України, включаючи Державну службу охорони, платних послуг юридичним і фізичним особам та вжити заходів до наведення порядку у цій сфері;

3) вивчити в другому кварталі 1997 року питання щодо доцільності створення в системах Служби безпеки України і Міністерства внутрішніх справ України спеціальних підрозділів боротьби з корупцією;

4) запровадити до 1 серпня 1997 року інститут представників правоохоронних органів за кордоном для координації дій з правоохоронними органами і спецслужбами іноземних держав у сфері боротьби із злочинністю та корупцією;

5) розглянути до 1 червня 1997 року питання щодо звільнення органів податкової служби від виконання невластивих функцій, зокрема щодо прийняття ними квартальної бухгалтерської звітності підприємств, з метою посилення їхнього контролю за достовірністю податкових декларацій юридичних осіб та вивчення первинних бухгалтерських документів конкретних платників податків. Підготувати відповідні пропозиції щодо змін і доповнень до чинного законодавства;

6) розробити до 1 липня 1997 року механізм заборони або обмеження створення при судах, правоохоронних органах, органах виконавчої влади різного роду фондів та одержання ними матеріальної допомоги від господарюючих суб'єктів;

7) визначити до 1 серпня 1997 року порядок одержання судами, органами юстиції, правоохоронними органами коштів з місцевих бюджетів;

8) запровадити до 1 червня 1997 року на державних підприємствах та в установах конкурсний порядок укладання угод щодо придбання майна та одержання послуг на суму понад 10 тисяч гривень;

9) організувати до 1 вересня 1997 року за участю Генеральної прокуратури України перевірки додержання законодавства та статутних вимог об'єднаннями громадян щодо зайняття ними підприємницькою діяльністю;

10) розробити до 1 липня 1997 року комплекс заходів щодо вдосконалення організації фінансового контролю в Україні.

II. Організаційно-правові заходи

11. Розробити і подати до 1 грудня 1997 року на розгляд Кабінету Міністрів України проект концепції боротьби з корупцією в Україні на 1998-2005 роки. Міністерство юстиції України, Генеральна прокуратура України, Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України, Головне управління державної служби при Кабінеті Міністрів України

12. Подати до 1 листопада 1997 року Кабінету Міністрів України проекти:

1) законів України про внесення змін і доповнень до законів України "Про державну службу", "Про боротьбу з корупцією", "Про статус народного депутата України", в яких передбачити:

перелік можливих суб'єктів корупційних діянь;

умови визнання протиправним діянням одержання посадовою особою винагороди, подарунка, послуги тощо;

межі участі суб'єктів застосування закону в реалізації їх корпоративних прав;

випадки незастосування депутатського і суддівського імунітету за злочини, пов'язані з корупцією;

порядок звільнення державних службовців першої та другої категорій з посад у зв'язку з вчиненням корупційних діянь;

механізм повідомлення, реєстрації, перевірки та розгляду фактів корупційних діянь;

перелік посад, кандидати на зайняття яких підлягають обов'язковій спеціальній перевірці, та порядок її здійснення щодо осіб, які вже займають ці посади;

конкретизацію відповідальності керівників органів виконавчої влади за бездіяльність у боротьбі з корупцією в підвідомчих їм структурах;

2) Кодексу поведінки державного службовця. Міністерство юстиції України, Генеральна прокуратура України, Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України, Головне управління державної служби при Кабінеті Міністрів України, Академія правових наук України

13. Підготувати і внести до 1 серпня 1997 року у встановленому порядку пропозиції щодо змін чинного законодавства з питань:

1) декриміналізації та пом'якшення покарань за нетяжкі злочини;

2) скасування положень, які передбачають можливість закриття кримінальної справи на стадії досудового слідства за нереабілітуючими підставами, попередній розгляд справи суддею одноособово;

3) встановлення норми, згідно з якою принцип визначення остаточної міри покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим не застосовується до осіб, які вчинили тяжкі злочини, в тому числі у складі організованих груп;

4) визначення понять групової і організованої злочинності, корупційних діянь;

5) встановлення відповідальності за відмивання коштів, набутих незаконним шляхом, прийняття винагороди суб'єктами корупційних діянь, експертом, перекладачем, опосередковане хабарництво;

6) визначення підслідності корупційних діянь;

7) визначення понять винагороди в значних, великих і особливо великих розмірах, отриманої суб'єктами корупційних діянь;

8) встановлення відповідальності керівника і головного бухгалтера суб'єктів господарювання усіх форм власності в разі нецільового використання бюджетних і позабюджетних коштів. Міністерство юстиції України, Генеральна прокуратура України, Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України, Академія правових наук України

14. З метою запобігання тяганині в процесі попереднього розслідування і судового розгляду кримінальних справ вивчити до 1 травня 1997 року питання щодо доцільності запровадження в кримінальному процесі так званого судового компромісу, обов'язкового попереднього слухання судом кримінальних справ про злочини, пов'язані з вчиненням корупційних діянь, зміни форм досудового слідства в бік спрощення його процедури.

Узгоджені пропозиції подати Координаційному комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України. Міністерство юстиції України, Генеральна прокуратура України, Міністерство внутрішніх справ України, Верховний Суд України (за згодою), Академія правових наук України

15. Завершити у квітні-червні 1997 року розроблення в новій редакції проектів законів України "Про судоустрій", "Про статус суддів", "Про кваліфікаційні комісії, кваліфікаційну атестацію і дисциплінарну відповідальність суддів судів України", "Про органи суддівського самоврядування", передбачивши в них норми щодо запобігання корупційним діянням з боку суддів. Міністерство юстиції України

16. З метою запобігання корупції підготувати до 1 жовтня 1997 року проекти законодавчих актів щодо запровадження єдиних державних реєстрів фізичних і юридичних осіб, прав на нерухоме і рухоме майно, що має індивідуальні ознаки. Міністерство юстиції України

17. Внести до 1 липня 1997 року на розгляд Кабінету Міністрів України проекти законодавчих актів щодо вдосконалення механізму інформування банківськими установами правоохоронних органів про фінансові операції юридичних та фізичних осіб. Міністерство юстиції України, Національний банк України, Генеральна прокуратура України, Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України, Державна податкова адміністрація України

18. Проаналізувати до 1 липня 1997 року питання запровадження анонімних валютних рахунків. У разі потреби подати пропозиції щодо внесення змін до Указу Президента України від 1 серпня 1995 року N 679 ( 679/95 ) "Про відкриття анонімних валютних рахунків фізичних осіб (резидентів і нерезидентів)". Міністерство юстиції України, Національний банк України, Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України, Державна податкова адміністрація України

19. Провести до 1 липня 1997 року комплексний аналіз порядку використання державними підприємствами бюджетних і позабюджетних коштів та здійснення контролю за його додержанням. За результатами внести відповідні пропозиції на розгляд Кабінету Міністрів України. Міністерство фінансів України, Головне управління державного казначейства, Національний банк України, Головне контрольно-ревізійне управління України, Державна податкова адміністрація України, Генеральна прокуратура України

20. Вивчити до 1 серпня 1997 року стан законодавчого забезпечення запровадження таких інститутів незалежного фінансового контролю, як аудит, кризове управління, податкові консультанти, оцінювачі майна тощо. Вжити заходів щодо вдосконалення незалежної системи фінансового контролю з метою посилення майнової та дисциплінарної відповідальності представників цієї системи за результати їх діяльності, в тому числі за підтвердження достовірності, повноти та відповідності законодавству фінансової звітності. Міністерство фінансів України, Державна податкова адміністрація України, Фонд державного майна України

21. Вивчити до 1 липня 1997 року міжнародний досвід реформування державного управління, зокрема з питань боротьби з корупцією, для чого використати можливості співробітництва з відповідними міжнародними організаціями. За результатами внести пропозиції Кабінету Міністрів України. Міністерство юстиції України, Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України, Генеральна прокуратура України, Головне управління державної служби при Кабінеті Міністрів України

22. Забезпечити до 1 травня 1997 року запровадження механізму декларування доходів державних службовців та інших осіб відповідно до Закону України "Про боротьбу з корупцією".

Постійно здійснювати перевірки достовірності податкових декларацій державних службовців. Державна податкова адміністрація України, Головне управління державної служби при Кабінеті Міністрів України

23. Кабінету Міністрів України:

1) внести до 1 травня 1997 року пропозиції щодо доповнення проекту Закону України "Про нормативно-правові акти" положеннями про запровадження кримінологічної експертизи проектів нормативно-правових актів;

2) під час здійснення реформування системи управління, реструктуризації органів виконавчої влади за функціональним принципом звернути увагу на необхідність:

розподілу контрольних повноважень зазначених органів;

скорочення системи дозволів на здійснення окремих видів діяльності;

ротації певних категорій державних службовців, які працюють на посадах у місцевих органах виконавчої влади понад п'ять років;

посилення контролю з боку Міністерства юстиції України за діяльністю юридичних служб у системі органів виконавчої влади.

III. Інформаційно-аналітичне забезпечення боротьби
з корупцією та пов'язаною з нею злочинністю

24. З метою забезпечення реальної оцінки стану боротьби зі злочинністю і корупцією та своєчасного вжиття відповідних заходів щодо поліпшення роботи державних органів у цій справі розробити:

єдину методологію ведення статистики про стан злочинності. Запровадити статистичні показники стану боротьби зі злочинністю та розкриття злочинів (у тому числі щодо організованих злочинних угруповань), які б грунтувалися на фактах, встановлених вироком суду, а не на проміжних показниках роботи оперативних служб та слідства;

статистичну звітність щодо застосування законодавства про боротьбу з корупцією.

Подати до 1 вересня 1997 року на розгляд Кабінету Міністрів України проект концепції реформування судової статистики. Міністерство статистики України, Генеральна прокуратура України, Міністерство юстиції України, Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України

25. З метою підвищення ефективності діяльності Державної податкової адміністрації України та Головного контрольно-ревізійного управління України переглянути до 1 серпня 1997 року показники оцінки їх роботи, які б стимулювали профілактику фінансових порушень, збільшення обсягу сплати податків. Державна податкова адміністрація України, Головне контрольно-ревізійне управління України, Міністерство юстиції України

26. Кабінету Міністрів України:

1) визначити до 1 червня 1997 року перелік центральних органів виконавчої влади, які зобов'язані подавати звіти про застосування Закону України "Про боротьбу з корупцією", та внести пропозиції щодо встановлення відповідальності за неподання або несвоєчасне подання таких звітів;

2) розглянути до 1 липня 1997 питання щодо створення при Міністерстві юстиції України служби кримінологічної експертизи проектів нормативно-правових актів;

3) організувати до 1 серпня 1997 року розроблення системи статистичних показників, які характеризують тіньову економіку, та методик економіко-правового аналізу умов тінізації та криміналізації народного господарства і окремих його галузей;

4) затвердити до 1 жовтня 1997 року єдину методологію ведення державної статистики про стан злочинності та боротьбу з корупцією;

5) завершити до 1 січня 1998 року перехід України на міжнародну систему обліку та статистики.

Глава Адміністрації
Є.КУШНАРЬОВ

____________________________________________________________________

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/808/2014

У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про Національну раду з питань антикорупційної політики

Відповідно до пункту 28 частини першої статті 106 Конституції України постановляю:

1. Утворити Національну раду з питань антикорупційної політики як консультативно-дорадчий орган при Президентові України.

2. Затвердити Положення про Національну раду з питань антикорупційної політики (додається).

3. Ліквідувати Національний антикорупційний комітет.

У зв'язку з цим визнати такими, що втратили чинність:

Указ Президента України від 26 лютого 2010 року № 275 "Про утворення Національного антикорупційного комітету";

Указ Президента України від 26 березня 2010 року № 454 "Питання Національного антикорупційного комітету";

Указ Президента України від 1 вересня 2011 року № 890 "Питання Національного антикорупційного комітету";

Указ Президента України від 16 березня 2012 року № 201 "Про деякі питання Національного антикорупційного комітету";

Указ Президента України від 30 травня 2012 року № 362 "Про внесення змін до Положення про Національний антикорупційний комітет";

Указ Президента України від 12 жовтня 2012 року № 598 "Про внесення змін до Положення про Національний антикорупційний комітет";

Указ Президента України від 1 лютого 2013 року № 59 "Про внесення змін до пункту 7 Положення про Національний антикорупційний комітет";

Указ Президента України від 21 березня 2013 року № 149 "Про зміни у складі Національного антикорупційного комітету";

Указ Президента України від 31 грудня 2013 року № 719 "Про зміни у складі Національного антикорупційного комітету".

4. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України	П.ПОРОШЕНКО
м. Київ 14 жовтня 2014 року № 808/2014

ЗАТВЕРДЖЕНО Указом Президента України від 14 жовтня 2014 року № 808/2014

ПОЛОЖЕННЯ
про Національну раду з питань антикорупційної політики

1. Національна рада з питань антикорупційної політики (далі - Національна рада) є консультативно-дорадчим органом при Президентові України.

2. Національна рада у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Положенням.

3. Основними завданнями Національної ради є:

1) підготовка та подання Президентові України пропозицій щодо визначення, актуалізації та вдосконалення антикорупційної стратегії;

2) здійснення системного аналізу стану запобігання і протидії корупції в Україні, ефективності реалізації антикорупційної стратегії, заходів, що вживаються для запобігання і протидії корупції;

3) підготовка та надання Президентові України узгоджених пропозицій щодо поліпшення координації та взаємодії між суб'єктами, які здійснюють заходи у сфері запобігання і протидії корупції;

4) оцінка стану та сприяння реалізації рекомендацій Групи держав проти корупції (GRECO), Організації економічної співпраці і розвитку (ОЕСР), інших провідних міжнародних організацій щодо запобігання і протидії корупції, підвищення ефективності міжнародного співробітництва України у цій сфері;

5) сприяння науково-методичному забезпеченню з питань запобігання і протидії корупції.

4. Національна рада відповідно до покладених на неї основних завдань:

1) здійснює комплексну оцінку ситуації і тенденцій у сфері запобігання і протидії корупції в Україні, аналізує національне антикорупційне законодавство та заходи щодо його виконання;

2) здійснює моніторинг та аналіз ефективності реалізації антикорупційної стратегії, вносить пропозиції щодо поліпшення взаємодії органів, відповідальних за її імплементацію;

3) бере участь у підготовці для внесення Президентом України на розгляд Верховної Ради України законопроектів у сфері запобігання і протидії корупції;

4) готує пропозиції щодо законопроектів, проектів інших нормативно-правових актів у сфері запобігання і протидії корупції;

5) бере участь у підготовці послань Президента України до народу, щорічних і позачергових послань до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України в частині реалізації антикорупційної політики;

6) організовує вивчення громадської думки з питань, що розглядаються Національною радою, забезпечує висвітлення у засобах масової інформації результатів своєї роботи;

7) сприяє науково-методичному забезпеченню з питань запобігання і протидії корупції, проведенню аналітичних досліджень, розробленню методичних рекомендацій у цій сфері;

8) готує пропозиції щодо підвищення ефективності міжнародного співробітництва України у сфері запобігання і протидії корупції.

5. Національна рада має право:

1) запитувати та одержувати в установленому порядку від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, працівників підприємств, установ, інших організацій інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на Національну раду завдань;

2) створювати робочі групи для розроблення та впровадження напрямів реалізації антикорупційної політики, у тому числі з метою підготовки проектів нормативно-правових актів, залучати в установленому порядку до роботи в таких групах посадових і службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, працівників підприємств, установ, інших організацій, вітчизняних та іноземних учених і фахівців, експертів міжнародних організацій, представників об'єднань громадян;

3) запрошувати на свої засідання керівників і представників правоохоронних та інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських об'єднань, підприємств, установ, інших організацій, експертів, залучати їх до обговорення відповідних питань;

4) ініціювати проведення громадського обговорення проектів законів, інших нормативно-правових актів з питань запобігання і протидії корупції;

5) брати участь у співпраці з міжнародними організаціями у сфері запобігання і протидії корупції;

6) організовувати та проводити конференції, круглі столи, наради з питань, віднесених до її компетенції.

6. Національна рада у процесі виконання покладених на неї завдань взаємодіє з органами законодавчої, виконавчої та судової влади, правоохоронними органами, Радою національної безпеки і оборони України, громадськими об'єднаннями, співпрацює з іншими допоміжними органами і службами, створеними Президентом України.

7. Національна рада утворюється у складі голови, виконавчого секретаря та інших членів, які беруть участь у її роботі на громадських засадах.

Національну раду очолює голова, який призначається Президентом України.

Виконавчим секретарем Національної ради є за посадою Заступник Глави Адміністрації Президента України, до відання якого віднесено питання протидії корупції.

До складу Національної ради також входять:

заступники Глави Адміністрації Президента України, до відання якого віднесені питання правового забезпечення реалізації Президентом України визначених Конституцією України повноважень;

голова комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання боротьби з організованою злочинністю та корупцією (за згодою);

дві особи, кандидатури яких запропоновано Кабінетом Міністрів України;

особа, кандидатура якої запропонована Радою суддів України (за згодою);

особа, кандидатура якої запропонована Генеральним прокурором України (за згодою);

особа, кандидатура якої запропонована Головою Рахункової палати (за згодою);

сім представників громадських об'єднань та/або громадських експертів, які мають досвід підготовки пропозицій щодо формування та реалізації антикорупційної політики (за згодою);

один представник від всеукраїнських асоціацій місцевого самоврядування (за згодою);

два представники від об'єднань підприємців (бізнес-асоціацій);

глава делегації України для участі в роботі Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO);

бізнес-омбудсмен.

Персональний склад Національної ради затверджує Президент України.

8. Основною організаційною формою роботи Національної ради є засідання, які проводяться за потребою, але не рідше одного разу на два місяці.

Засідання Національної ради є правомочним, якщо на ньому присутні більше половини від її складу.

9. Рішення Національної ради приймається на засіданні більшістю голосів від її складу.

За результатами засідання Національної ради оформляється протокол, який підписують голова та виконавчий секретар Національної ради.

Рішення Національної ради в разі потреби реалізуються шляхом видання в установленому порядку актів Президента України, внесення Президентом України на розгляд Верховної Ради України відповідних законопроектів.

10. Діяльність Національної ради є відкритою і гласною.

Відкритість діяльності Національної ради забезпечується шляхом створення умов для присутності на її засіданнях представників засобів масової інформації (крім випадків проведення закритого засідання), гласність - шляхом розміщення інформації про діяльність Національної ради, прийнятих рішень та проектів відповідних рішень на веб-сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України.

Голова Національної ради у разі необхідності може прийняти рішення про проведення закритого засідання.

Національна рада систематично інформує громадськість про свою діяльність.

11. Організаційно-аналітичне забезпечення діяльності Національної ради здійснюється Адміністрацією Президента України у взаємодії та співпраці з Міністерством юстиції України, а організаційно-технічне та інше забезпечення - Адміністрацією Президента України та Державним управлінням справами (у межах компетенції).

Наукове супроводження діяльності Національної ради здійснюється Національним інститутом стратегічних досліджень.

Глава Адміністрації
Президента України

____________________________________________________________________

http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/84/2003

У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про невідкладні додаткові заходи щодо посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією

У зв'язку з необхідністю значного посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією, які продовжують завдавати значної шкоди справі забезпечення захисту прав і свобод громадян, гальмувати розвиток економіки та становлення ринкових відносин, підривають міжнародний авторитет України, та з метою усунення серйозних недоліків у діяльності правоохоронних та інших органів, приведення її у відповідність з вимогами європейських стандартів
п о с т а н о в л я ю:

1. Визнати роботу спеціальних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією недостатньою та малоефективною, а діяльність Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України такою, що не забезпечує повною мірою виконання покладених на Комітет завдань.

2. Міністерству внутрішніх справ України, Службі безпеки України:

дати принципову оцінку роботі керівників, які несуть персональну відповідальність за організацію боротьби з організованою злочинністю і корупцією, визначити їх спроможність виконувати покладені на них завдання;

провести позачергову атестацію всіх співробітників, у тому числі і керівників зазначених органів, підвищити відповідальність керівників усіх ланок за добір кадрів, виконання своїх службових обов'язків щодо зміцнення законності та правопорядку;

запровадити систематичні звіти співробітників, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, про результати своєї діяльності, своєчасно і принципово вирішувати питання про відповідальність працівників, які допускають порушення законів у сфері забезпечення додержання прав і свобод громадян;

рішуче звільнятися від співробітників, які зраджують інтересам служби і держави, не мають достатньої кваліфікації, не виконують у повному обсязі покладених на них завдань;

ужити невідкладних заходів до посилення захисту прав, свобод, майна громадян, оперативного, повного і об'єктивного розкриття кожного факту посягання на їх здоров'я і життя та інтереси держави;

встановити персональну відповідальність керівників, які очолюють роботу з організації боротьби з організованою злочинністю і корупцією, за порушення громадського порядку та безпеки, пов'язані з розподілом сфер впливу між злочинними угрупованнями.

3. З метою своєчасного виявлення фактів службових зловживань, хабарництва і корупційних проявів з боку посадових осіб правоохоронних органів та запобігання таким фактам підрозділам внутрішньої безпеки центральних апаратів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади провести до 1 червня 2003 року перевірки додержання законності використання коштів під час створення та діяльності благодійних фондів сприяння правоохоронним органам. Акцентувати увагу на випадках переведення у готівку благодійних коштів за чеками, придбання за рахунок благодійних внесків дорогих меблів, засобів зв'язку, оплати послуг комерційних структур, навчання тощо.

У разі виявлення порушень вирішити питання про відповідальність винних осіб.

4. Керівникам міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головам обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій удосконалити та посилити взаємодію з правоохоронними органами, систематично аналізувати стан злочинності та корупції у пріоритетних галузях економіки та в регіонах, здійснювати за їх результатами скоординовані заходи щодо боротьби з такими явищами.

Особливу увагу звернути на протидію намаганням організованих злочинних угруповань контролювати підприємницьку діяльність, функціонування об'єктів паливно-енергетичного та агропромислового комплексів, фінансову та банківську сфери.

5. Державному комітету статистики України разом із Генеральною прокуратурою України, заінтересованими міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади з метою об'єктивного висвітлення стану правопорядку в державі та результатів боротьби зі злочинністю розробити до 1 вересня 2003 року єдину систему державної реєстрації та обліку злочинів, розслідування та розгляду кримінальних справ у судах, виходячи з усталених європейських стандартів.

6. Міністерству внутрішніх справ України, Службі безпеки України внести в березні 2003 року пропозиції щодо вдосконалення організаційно-штатної структури, форм та методів професійної діяльності спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією та розмежування їх компетенції і функцій.

7. Міністерству внутрішніх справ України, Службі безпеки України, Державній податковій адміністрації України за участю Генеральної прокуратури України:

викорінити практику оцінки роботи підпорядкованих підрозділів за валом показників, покласти край гонитві за нарощуванням результатів роботи шляхом викриття дріб'язкових правопорушень, не допускати приховування злочинів від обліку;

завершити розробку та запровадити у першому кварталі 2003 року нові критерії оцінки діяльності правоохоронних органів, які б відображали реальні результати службової діяльності та спиралися на об'єктивні статистичні показники, в основу яких покладено судові рішення;

проаналізувати причини тривалої затримки реалізації оперативних матеріалів про діяльність суспільно небезпечних злочинних угруповань, якими контролюються утворення і діяльність підприємницьких структур та які зрослися з органами влади;

створювати під єдиним керівництвом мобільні слідчо-оперативні групи з числа працівників різних правоохоронних органів для всебічної оперативної розробки та розслідування протиправної діяльності організованих злочинних угруповань.

8. Кабінету Міністрів України, Міністерству внутрішніх справ України, Службі безпеки України, Державній податковій адміністрації України, Державній митній службі України, Державному комітету у справах охорони державного кордону України, іншим центральним органам виконавчої влади за участю Генеральної прокуратури України:

а) розробити та здійснити спільні заходи, спрямовані на:

суттєве посилення боротьби з корупцією та хабарництвом, приділивши особливу увагу викриттю корупційних діянь серед державних службовців та інших посадових осіб, усуненню причин і умов, що цьому сприяють;

знешкодження суспільно небезпечних організованих корисливо-насильницьких злочинних угруповань, посилення протидії незаконному обігу наркотичних засобів, зброї та вибухових речовин;

ефективну протидію злочинам у сфері економіки, передусім в її пріоритетних галузях, захист від злочинних зазіхань на державні бюджетні кошти;

викриття фактів легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;

забезпечення надійної охорони державного кордону, перекриття каналів проникнення в Україну нелегальних мігрантів, предметів контрабанди, зокрема наркосировини, зброї, боєприпасів та інших засобів вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів;

б) здійснити із залученням фахівців Міністерства закордонних справ України, Міністерства праці та соціальної політики України перевірки всіх комерційних структур, які займаються працевлаштуванням громадян України за кордоном (у першу чергу в країнах Шенгенської угоди). Звернути увагу на додержання умов ліцензування цього виду діяльності, наявність у підприємців відповідних договірних відносин зі службами працевлаштування країн-роботодавців, обізнаність підприємців із порядком та умовами працевлаштування у зазначених країнах тощо. В разі виявлення порушень притягнути шахраїв і членів організованих злочинних угруповань до передбаченої законом відповідальності, вжити вичерпних заходів до встановлення місця перебування громадян України, які для працевлаштування або з іншою метою виїхали за кордон і використовуються там з порушенням закону, та повернення їх на Батьківщину;

в) зосередити зусилля на знешкодженні організованих злочинних угруповань, які використовують кримінальні доходи для приватизації об'єктів паливно-енергетичного комплексу, вугледобувної та металургійної промисловості, сфери обслуговування та інших прибуткових сфер економіки, виявляти та припиняти злочини, які вчиняються під час здійснення підприємствами, які є економічною основою злочинних угруповань, фінансово-господарських операцій в офшорних зонах;

г) перевірити в установленому порядку виконання положень Концепції боротьби з корупцією на 1998-2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 24 квітня 1998 року N 367 ( 367/98 ), у частині передачі керівниками центральних і місцевих органів виконавчої влади та їх заступниками, депутатами на час перебування на цих посадах у довірче управління під гарантії держави належних їм часток (пакетів) акцій у статутному капіталі суб'єктів господарювання.

9. Міністерству юстиції України, Міністерству внутрішніх справ України, Службі безпеки України, Державній митній службі України, Державному комітету у справах охорони державного кордону України:

проаналізувати виконання міжнародних договорів України щодо боротьби з організованою злочинністю і корупцією;

розробити з урахуванням міжнародного досвіду міжвідомчі заходи щодо підвищення ефективності використання форм міжнародного співробітництва у боротьбі з організованою злочинністю і корупцією;

удосконалити взаємодію правоохоронних органів з Міжнародною організацією кримінальної поліції (Інтерпол) у боротьбі з організованою злочинністю і корупцією, посилити роль та відповідальність працівників Національного бюро Інтерполу за виконання покладених на них обов'язків.

10. Державній податковій адміністрації України, Міністерству фінансів України, Міністерству внутрішніх справ України, Службі безпеки України, Національному банку України:

перевірити законність джерел походження коштів, що залучаються для формування статутних капіталів банків та інших фінансових установ;

проаналізувати ефективність протидії легалізації (відмиванню) коштів та іншого майна, одержаних злочинним шляхом організованими злочинними угрупованнями з використанням фінансових установ та інших комерційних структур, зареєстрованих в офшорних зонах;

ужити заходів щодо закриття каналів незаконного відтоку капіталів за кордон.

11. Державному комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерству юстиції України розробити систему захисту малого і середнього бізнесу, заощаджень капіталів та інших об'єктів приватної власності від злочинних посягань, а також від протиправного втручання в підприємницьку діяльність державних та недержавних органів.

12. Фонду державного майна України, Міністерству внутрішніх справ України, Службі безпеки України, Державній податковій адміністрації України за участю Генеральної прокуратури України забезпечувати жорсткий контроль за виконанням умов кожного договору купівлі-продажу стратегічно важливих об'єктів, запобігати фактам приватизації через компанії, зареєстровані в офшорних зонах, як форму приховування реальних власників, джерел походження коштів і ухилення від сплати податків.

13. Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції України разом із Міністерством фінансів України, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України, Національним банком України з метою подолання процесів тінізації економіки розробити державну програму розвитку ринкової інфраструктури в Україні та подати її на розгляд в установленому порядку.

14. Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям:

розробити програми правових, організаційних заходів щодо детінізації економіки, припинення криміналізації економічної сфери, захисту фінансової та банківської систем, паливно-енергетичного та агропромислового комплексів від злочинних посягань;

забезпечити додержання законодавства в бюджетній сфері, вжити заходів щодо протидії незаконному розподілу, розкраданню, нецільовому використанню бюджетних коштів та попередити керівників міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, державних промислових підприємств про персональну відповідальність за наведення порядку у здійсненні фінансових операцій, про недопущення розрахунків бюджетними коштами шляхом взаємозаліків та дисконтними векселями;

передбачити виділення коштів для матеріально-технічного забезпечення спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією, закупівлі сучасної спеціальної техніки для виявлення нових способів вчинення злочинів;

забезпечити розроблення та реалізацію щорічних заходів щодо посилення контролю за в'їздом і перебуванням на території України іноземців, осіб без громадянства та нелегальних мігрантів, насамперед у прикордонних регіонах, а також безумовне виконання вимог Законів України "Про імміграцію" ( 2491-14 ) та "Про біженців" ( 2557-14 );

внести протягом першого півріччя 2003 року пропозиції щодо утворення єдиного центрального органу виконавчої влади - Державної міграційної служби України.

15. Координаційному комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України, Міжвідомчому науково-дослідному центру з проблем боротьби з організованою злочинністю здійснювати моніторинг законодавства, міжнародного досвіду та сучасних тенденцій ведення боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

16. Кабінету Міністрів України:

а) розробити із залученням Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю, за участю Верховного Суду України і Генеральної прокуратури України, з урахуванням зарубіжного досвіду:

Національну програму діяльності державних органів у сфері протидії організованій злочинності і корупції до 2010 року та пропозиції щодо внесення змін до Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" з метою розширення повноважень органів державної влади у цій сфері;

механізм реалізації захисту працівників суду і правоохоронних органів, передбачаючи у Державному бюджеті України необхідні для цього кошти;

б) розглянути з метою економії бюджетних коштів питання щодо утворення на базі відділів по зв'язках з правоохоронними органами, оборонної та мобілізаційної роботи у складі Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій управлінь (відділів) з питань судової реформи, діяльності правоохоронних органів, оборонної та мобілізаційної роботи.

17. Міністерству внутрішніх справ України, Службі безпеки України, Державній податковій адміністрації України, Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головам обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій доповідати про виконання цього Указу щорічно до 15 січня та 15 липня.

18. Головному управлінню з питань судової реформи, діяльності військових формувань та правоохоронних органів Адміністрації Президента України забезпечити контроль за виконанням цього Указу.

Президент України	Л.КУЧМА
м. Київ 6 лютого 2003 року N 84/2003

____________________________________________________________________

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/964/2011

У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про першочергові заходи з реалізації Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції"

{ Із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 499/2014 ( 499/2014 ) від 05.06.2014 }

З метою забезпечення безумовного виконання Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" ( 3206-17 ), відповідно до частини другої статті 102 та пунктів 1, 17 частини першої статті 106 Конституції України ( 254к/96-ВР )
п о с т а н о в л я ю:

1. Підтримати пропозицію Міністерства юстиції України та Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики щодо здійснення Міністерством юстиції України та Урядовим уповноваженим з питань антикорупційної політики функції із забезпечення реалізації антикорупційної політики.

{ Стаття 1 в редакції Указу Президента N 499/2014 ( 499/2014 ) від 05.06.2014 }

2. Кабінету Міністрів України:

1) підготувати та внести до 15 листопада 2011 року в установленому порядку проект указу Президента України стосовно порядку організації проведення спеціальної перевірки щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (далі - спеціальна перевірка);

2) вжити невідкладних організаційних заходів щодо підготовки центральних і місцевих органів виконавчої влади до запровадження з 1 січня 2012 року спеціальної перевірки та щодо забезпечення належних умов для своєчасного та об'єктивного її проведення;

3) забезпечувати у межах повноважень виконання вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" ( 3206-17 ) щодо своєчасного подання відповідними суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення декларацій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру та своєчасного оприлюднення в установленому порядку відомостей, зазначених у таких деклараціях за минулий рік осіб, визначених у частині другій статті 12 цього Закону ( 3206-17 );

4) вжити разом зі Службою безпеки України, за участю Генеральної прокуратури України заходів щодо запровадження єдиної форми звітності спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції про результати роботи у цій сфері;

5) визначити порядок підготовки та оприлюднення звітів про результати проведення заходів щодо запобігання і протидії корупції;

6) підготувати разом зі Службою безпеки України, за участю Генеральної прокуратури України і подати до 1 грудня 2011 року в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення діяльності спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.

3. Міністерству юстиції України:

1) вжити заходів щодо формування та ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення;

2) внести у двотижневий строк доопрацьований з урахуванням пропозицій членів Національного антикорупційного комітету проект Національної стратегії щодо запобігання і протидії корупції, який має грунтуватися на системному аналізі причин поширення корупції в державі та умов, що сприяють корупційним проявам, містити оцінку ефективності впроваджуваних механізмів протидії корупції, комплекс взаємопов'язаних завдань і заходів із цих питань;

3) внести до 1 грудня 2011 року в установленому порядку проект закону про спеціально уповноважений орган з питань антикорупційної політики.

4. Запропонувати Генеральній прокуратурі України:

1) вивчити питання щодо запровадження ведення та періодичного оприлюднення переліку резонансних кримінальних справ про злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг, для інформування суспільства про хід розкриття таких злочинів;

2) разом зі Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством оборони України, Державною податковою службою України:

налагодити системну взаємодію та оперативний обмін інформацією про виявлені та розкриті корупційні правопорушення;

організувати підвищення кваліфікації працівників спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції щодо застосування антикорупційного законодавства;

3) запровадити разом зі Службою безпеки України функціонування телефонів довіри для повідомлення про факти корупційних правопорушень.

5. Службі безпеки України, Міністерству внутрішніх справ України, за участю Генеральної прокуратури України розробити та запровадити до 1 листопада 2011 року організаційно-правові механізми захисту від незаконного втручання, впливу на працівників правоохоронних органів, які розслідують справи про факти корупційних проявів серед посадових осіб високого рівня.

6. Запропонувати Вищій кваліфікаційній комісії суддів України організувати у Національній школі суддів України підвищення кваліфікації суддів щодо застосування антикорупційного законодавства.

7. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України	В.ЯНУКОВИЧ
м. Київ 5 жовтня 2011 року N 964/2011

____________________________________________________________________

http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1615/2005

У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про першочергові заходи щодо детінізації економіки
та протидії корупції

З метою протидії корупції, забезпечення вдосконалення відповідного законодавства, здійснення заходів щодо відокремлення бізнесу від влади, посилення прозорості діяльності органів державної влади, поліпшення умов для ефективного розвитку підприємництва в Україні, усунення причин, що сприяють тінізації економіки, залучення громадськості до моніторингу стану справ у цих сферах
п о с т а н о в л я ю:

1. Визначити одним із пріоритетних заходів щодо протидії корупції запровадження громадського моніторингу стану поширення корупційних діянь у політичній, економічній і соціальній сферах на загальнодержавному та місцевому рівнях.

2. Кабінету Міністрів України:

1) розробити та подати у тримісячний строк для внесення Президентом України як невідкладних законопроекти щодо:

а) визначення в системі органів виконавчої влади посад, які є політичними, та встановлення спрощеного порядку звільнення осіб, які обіймають такі посади;

б) уточнення поняття корупції, видів корупційних діянь і суб'єктів цих діянь, інших правопорушень, пов'язаних із корупцією;

в) установлення порядку передачі майна, що належить особам, які займають політичні посади, та членам їх сімей, в управління спеціалізованим незалежним юридичним особам, порядку здійснення такої діяльності спеціалізованими юридичними особами, а також заборони одержання зазначеними фізичними особами подарунків у вигляді товарів, робіт, послуг, вартість яких перевищує визначений законом розмір;

г) визначення поняття конфлікту інтересів під час виконання державними службовцями повноважень, передбачивши заходи із запобігання виникненню такого конфлікту;

д) посилення кримінальної відповідальності за втручання в діяльність органів дізнання, досудового слідства, суду та встановлення відповідальності за втручання в діяльність органів, які розглядають справи про адміністративні правопорушення, здійснюють дисциплінарне провадження;

е) удосконалення процедур декларування доходів і майна державних службовців та осіб, які займають політичні посади чи претендують на їх зайняття, запровадження обов'язкового декларування витрат особами, які займають політичні посади, державними службовцями, працівниками органів прокуратури, служби безпеки, митних органів, органів внутрішніх справ, державної податкової служби, судів та членами їх сімей, а також покладення на органи державної податкової служби контролю за достовірністю відомостей, що містяться в деклараціях про доходи та витрати, визначення механізму оцінки відповідності доходів здійсненим витратам;

є) легалізації доходів фізичних та юридичних осіб, одержаних із порушенням установлених законодавством правил податкового та валютного регулювання, передбачивши механізми її здійснення, в тому числі одноразове декларування всього майна та коштів, заборону на проведення перевірок органами державної влади відповідних фізичних та юридичних осіб за податковими та іншими зобов'язаннями, на які поширюється легалізація і які виникли до її здійснення;

ж) механізмів забезпечення стабільності та непорушності прав власності, набутих у встановленому законом порядку в процесі приватизації державного майна у період 1994-2004 років;

з) внесення змін до законодавчих актів щодо забезпечення свободи підприємницької діяльності, обмеження державного регулювання економічних процесів, усунення причин, які сприяють корупції, ухиленню від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), веденню господарської діяльності з порушенням норм законодавства;

и) забезпечення надання громадянам та юридичним особам державних (адміністративних) послуг з використанням електронної інформаційної системи "Електронний уряд";

2) затвердити протягом двох місяців методику та порядок організації проведення громадського моніторингу стану поширення корупційних діянь у політичній, економічній і соціальній сферах на загальнодержавному та місцевому рівнях, передбачивши щорічне оприлюднення його даних;

3) вжити у двомісячний строк у встановленому порядку заходів щодо вдосконалення системи електронного документообігу в органах державної влади та органах місцевого самоврядування;

4) забезпечити залучення представників наукових установ, підприємств, об'єднань громадян, соціологічних, міжнародних організацій, незалежних експертів до підготовки на виконання пунктів 1-3 цієї статті відповідних нормативно-правових актів, а також винесення на громадське обговорення зазначених у пункті 1 цієї статті законопроектів.

Президент України	В.ЮЩЕНКО
м. Київ 18 листопада 2005 року N 1615/2005

____________________________________________________________________

http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/175/2004

У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про систему заходів щодо усунення причин
та умов, які сприяють злочинним проявам і корупції

( Із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 266/2004 ( 266/2004 ) від 03.03.2004 )

Враховуючи стан справ, що склався у сфері боротьби з організованою злочинністю і корупцією, та з метою більш ефективного забезпечення захисту громадян від злочинних посягань, запобігання втратам держави і суспільства від дій правопорушників, рішучого усунення ганебних явищ, які гальмують розвиток економіки, становлення ринкових відносин і формування громадянського суспільства, сприяють створенню негативного іміджу України за її межами, а також дальшого удосконалення діяльності правоохоронних, інших органів щодо подолання злочинності і корупції та за результатами Всеукраїнської наради з проблем боротьби з організованою злочинністю і корупцією та захисту прав людини, яка відбулась 29 січня 2004 року, п о с т а н о в л я ю:

1. Визначити пріоритетними напрямами діяльності державних органів, насамперед правоохоронних органів, забезпечення захисту прав і свобод громадян від злочинних посягань, особливо у сферах реалізації права власності, підприємницької діяльності, фінансових, соціально-трудових відносин, споживання, а також усунення соціально-економічних причин і умов, що сприяють злочинності та корупції.

2. Затвердити Заходи щодо усунення причин та умов, які сприяють злочинним проявам і корупції (додаються), що випливають з пропозицій, висловлених учасниками Всеукраїнської наради.

3. Контроль за виконанням цього Указу покласти на Раду національної безпеки і оборони України.

Президент України	Л.КУЧМА
м. Київ 9 лютого 2004 року N 175/2004

ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 9 лютого 2004 року N 175/2004

ЗАХОДИ
щодо усунення причин та умов,
які сприяють злочинним проявам і корупції

I. Кабінету Міністрів України:

1. До 1 березня 2004 року:

а) проаналізувати причини невідповідності надходження доходів до бюджету України динаміці основних макропоказників економічного і соціального розвитку України, які закладалися під час формування Державного бюджету України на 2003 рік, та вжити заходів щодо недопущення такої невідповідності у 2004 році;

б) опрацювати та внести в установленому порядку пропозиції щодо запровадження граничних рівнів комерційної (торговельної) надбавки або комісійної винагороди для посередників, які займаються збутом продукції суб'єктів господарювання державного сектора економіки, а також індикативних цін на сировину та матеріали, які постачаються такими суб'єктами господарювання;

в) внести у зв'язку з незадовільним станом захисту інтересів держави в частині недопущення знецінення державного майна пропозиції про доцільність дальшого існування державної акціонерної компанії "Укррудпром";

г) вишукати кошти для погашення заборгованості з відшкодування в установленому порядку шкоди, завданої громадянам незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду;

д) проаналізувати причини невиконання Указу Президента України від 10 вересня 2002 року N 813 ( 813/2002 ) "Про деякі заходи щодо регулювання лотерейної діяльності" та з урахуванням результатів цього аналізу вжити адекватних заходів щодо забезпечення запровадження державної монополії на випуск і проведення лотерей;

е) розглянути за участю Генеральної прокуратури України питання щодо доцільності заборони здійснення пожертв та благодійних внесків до фондів, інших організацій, які створено для підтримки діяльності правоохоронних органів, органів виконавчої влади, від суб'єктів господарської діяльності, які протягом останніх трьох років зверталися до цих органів, одержували від них державні, в тому числі управлінські, послуги, та поінформувати про результати розгляду;

є) затвердити порядок утилізації алкогольних напоїв і тютюнових виробів, непридатних до споживання, передбачивши участь у вирішенні питань утилізації спеціально створених комісій з представників Державної податкової адміністрації України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, місцевих органів самоврядування, склад яких постійно оновлюється;

ж) запровадити порядок, за яким транспортування спирту етилового, коньячного і плодового здійснюється за обов'язковим попереднім інформуванням органів державної податкової служби та у супроводженні її представників;

з) вжити заходів до прискорення прийняття закону про запровадження акцизних складів і забезпечення оптової торгівлі алкогольними напоями виключно через такі склади;

й) опрацювати питання посилення відповідальності за незаконне виготовлення, зберігання і збут алкогольних напоїв, тютюнових виробів та інших підакцизних товарів та в разі необхідності розробити і подати на розгляд Верховної Ради України законопроект про внесення відповідних змін до Кримінального кодексу України;

і) розглянути питання про запровадження інституту уповноважених Президента України з питань захисту прав підприємців та за результатами розгляду внести відповідні пропозиції;

ї) забезпечити здійснення заходів щодо посилення внутрівідомчого контролю за відкритістю і прозорістю в роботі органів виконавчої влади, усунення причин та умов, що сприяють вчиненню корупційних діянь та інших правопорушень, пов'язаних із корупцією, а також розробити відповідні рекомендації для органів місцевого самоврядування.

2. До 1 квітня 2004 року:

а) здійснити заходи щодо розв'язання проблеми накопичення дебіторської і кредиторської заборгованості між суб'єктами господарювання, недопущення її зростання, запровадження обов'язкових зустрічних звірок сум такої заборгованості та встановлення санкцій за порушення строків розрахунків;

б) вжити заходів до прискорення прийняття законів:

про порядок збільшення статутного фонду господарюючих суб'єктів, у яких державна частка перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів, передбачивши механізми захисту інтересів держави, недопущення розмивання державної частки у статутному фонді таких суб'єктів;

про внесення змін до деяких законів України щодо угод купівлі-продажу цінних паперів відкритих акціонерних товариств (реєстраційний N 2247);

в) забезпечити вилучення та збереження цілісності державних пакетів акцій, переданих до статутного фонду відкритого акціонерного товариства "Лізингова компанія "Украгромашінвест", а також наступну організацію відкритих конкурсів з приватизації зазначених пакетів акцій стратегічними інвесторами під зобов'язання забезпечення повного завантаження виробничих потужностей підприємств сільськогосподарського машинобудування, налагодження виробництва нових видів техніки із впровадженням сучасних ресурсо- та енергозберігаючих технологій;

г) підготувати пропозиції з удосконалення механізму детінізації ринку цінних паперів, здійснення розрахунків за угодами з цінними паперами, укладеними в Україні, в тому числі у Національній депозитарній системі;

д) внести пропозиції щодо посилення ролі Академії муніципального управління в системі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для органів місцевого самоврядування;

е) запровадити систему непрямих методів контролю за обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на основі інформації про використання сировини, електроенергії, води, етикеток, тари, пробкових матеріалів, захисних елементів тощо;

є) розглянути питання щодо вдосконалення системи видачі нарядів на спирт, у тому числі на експорт, та доцільність поширення її на операції з реалізації високооктанових кисневмісних добавок;

ж) опрацювати механізми виведення з експлуатації потужностей державних підприємств з виробництва спирту, які є збитковими або не використовують відповідні потужності;

з) забезпечити проведення атестації керівників державних підприємств спиртової, лікеро-горілчаної, виноробної промисловості та за результатами атестації вжити заходів щодо заміщення керівників цих підприємств фахівцями, які мають практичний досвід роботи у відповідних галузях;

и) вжити заходів щодо вдосконалення справляння акцизного збору, зокрема деталізації реквізитів акцизних марок, насамперед за номенклатурою виробів, міцністю алкогольних напоїв та даними про виробника, з вклеюванням їх під захисні оболонки пляшки;

і) організувати комплексні перевірки виконання Указу Президента України від 15 липня 2000 року N 906 ( 906/2000 ) "Про заходи щодо забезпечення підтримки та дальшого розвитку підприємницької діяльності" і відповідного доручення Президента України Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральними органами виконавчої влади і за результатами перевірок вжити необхідних заходів;

ї) запровадити державне приймання марок акцизного збору для алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також голографічних елементів, що використовуються для захисту документів і товарів, визначених Кабінетом Міністрів України; вжити заходів щодо створення на підприємствах, які виготовляють цю продукцію, відділів технічного контролю якості;

и) провести всеукраїнську нараду з питань підвищення якості продукції, на якій опрацювати механізми стимулювання вдосконалення систем управління якістю та безпекою продукції відповідно до міжнародних стандартів, у тому числі на підприємствах спиртової, лікеро-горілчаної та тютюнової промисловості;

к) розглянути питання посилення контролю за цільовим використанням спирту шляхом запровадження фінансових гарантій, які підтверджують зобов'язання суб'єктів господарювання, що отримують спирт для переробки на іншу підакцизну продукцію, сплатити суми акцизного збору, розраховані за ставками для цієї продукції.

3. До 1 травня 2004 року вивчити питання забезпечення об'єктивності і спрощення відомчої оперативної звітності з питань злочинів, податкових правопорушень та зловживань, порушень у сфері майнових і земельних відносин тощо і можливості переведення її на засади єдиної статистичної звітності з передачею окремих функцій у цій сфері Державному комітету статистики України.

4. До 1 червня 2004 року:

а) забезпечити запровадження єдиної державної системи обліку виробництва, транспортування, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, здійснити заходи щодо створення спеціалізованої системи роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами;

б) розробити на підставі функціонального обстеження органів виконавчої влади та з урахуванням європейського і світового досвіду заходи щодо звільнення державних органів від виконання функцій, що мають допоміжний характер, пов'язані з наданням послуг у сфері реєстрації, ліцензування, наданням дозволів суб'єктам господарювання тощо, передбачивши поступову передачу таких функцій відповідним недержавним організаціям, створеним у встановленому порядку;

в) вдосконалити механізм:

- перевірки достовірності відомостей про те, що претендент на посаду державного службовця та посадової особи органу місцевого самоврядування не є керівником комерційних структур;

- вилучення алкогольних напоїв і тютюнових виробів, що були незаконно вироблені чи перебували в незаконному обігу, їх знищення, передачі на промислову переробку, а в разі можливості - подальшого їх використання на задоволення потреб держави;

- фінансування заходів щодо екстрадиції в Україну злочинців, затриманих на території іноземних держав, що не мають спільного державного кордону з Україною та не є членами СНД;

г) розглянути питання щодо створення за рахунок бюджетних та інших коштів спеціальних служб і фондів допомоги потерпілим від злочинів і за результатами такого розгляду вжити відповідних заходів;

д) підготувати та внести в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України законопроекти:

про регламент відносин органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та підприємців щодо започаткування і здійснення підприємницької діяльності, в тому числі за участю іноземних інвесторів, та про державні, в тому числі управлінські, послуги, що надаються суб'єктам підприємницької діяльності та громадянам органами виконавчої влади (до 1 липня 2004 року), передбачивши в законопроектах повноваження та відповідальність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

про господарську діяльність з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном;

про кримінологічну експертизу проектів нормативно-правових актів;

про встановлення до 2010 року мораторію на будівництво державних підприємств з виробництва спирту;

про внесення змін до Законів України:

- "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) щодо підвищення вимог до суб'єктів господарювання при видачі їм ліцензій на виробництво, оптову і роздрібну торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами, а також щодо анулювання таких ліцензій у разі порушення їх власниками ліцензійних вимог (до 1 квітня 2004 року);

- "Про статус народного депутата України" ( 2790-12 ) та "Про державну службу" ( 3723-12 ) щодо заборони народним депутатам України і державним службовцям використовувати свій статус для власної вигоди, вигоди членів їх сімей або третіх осіб;

- "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 791а-12 ) щодо усунення колізій у законодавстві, які використовуються суб'єктами господарювання для ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів і державних цільових фондів;

- "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) щодо вдосконалення процедур адміністрування податку на додану вартість, визначення механізмів, що перешкоджали б використанню фіктивних підприємств для незаконного відшкодування з Державного бюджету України сум цього податку, а також щодо запровадження спеціальних рахунків для контролю за надходженням та відшкодуванням сум податку;

- "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ) щодо запровадження механізмів, які б виключали можливість зловживань під час закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти;

- "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" ( 3341-12 ) та "Про комітети Верховної Ради України" ( 116/95-ВР ) щодо приведення їх положень у відповідність із Конституцією України ( 254к/96-ВР );

- "Про боротьбу з корупцією" ( 356/95-ВР ) щодо уточнення переліку суб'єктів корупційних діянь, понять корупції та корупційного діяння, особи, уповноваженої на виконання функцій держави;

про внесення змін до Кримінального кодексу України ( 2341-14 ) щодо встановлення кримінальної відповідальності за самовільне зайняття земельних ділянок;

е) підготувати пропозиції про внесення змін до законодавства про державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, боротьбу з корупцією щодо запровадження громадського контролю за діяльністю органів державної влади та органів місцевого самоврядування, удосконалення засад притягнення до відповідальності за корупційні діяння або інші правопорушення, пов'язані з корупцією, передбачивши, зокрема, виключення дій чи бездіяльності, які не становлять суспільної небезпеки, з числа правопорушень, за які передбачено адміністративну, кримінальну відповідальність;

є) підготувати пропозиції про внесення змін до законодавства щодо порядку виробництва спиртовмісної продукції на давальницьких умовах для нерезидентів;

ж) розробити проекти та затвердити державні програми щодо:

- соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі;

- забезпечення захисту прав та інтересів громадян України, які виїжджають за кордон, у тому числі для працевлаштування за кордоном, насамперед жінок, а також дітей, яких усиновлено іноземцями, передбачивши, зокрема, проведення заходів щодо виявлення структур, які під приводом надання послуг у сфері працевлаштування, туризму тощо причетні до торгівлі людьми;

з) вжити за участю Національного банку України в установленому порядку комплекс заходів щодо припинення здійснення поза установами банків готівкових платежів за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, у тому числі щодо прискорення впровадження Національної системи масових електронних платежів, терміналів для обслуговування платіжних карток у роздрібній торгівлі, а також на підприємствах, в установах, організаціях;

и) забезпечити запровадження порядку виробництва спирту етилового, коньячного і плодового за замовленнями споживачів, передбачивши відпуск спирту за умови попередньої оплати або надання фінансових гарантій;

і) вжити заходів до стимулювання вітчизняного виробництва лабораторного обладнання для експрес-аналізу якості алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

II. Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної
Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським
державним адміністраціям:

а) вжити протягом першого півріччя 2004 року невідкладних заходів щодо погашення у 2004 році заборгованості з виплати заробітної плати, забезпечити притягнення до відповідальності винних осіб;

б) забезпечувати повне інформування населення через місцеві засоби масової інформації про виявлені випадки нелегального виробництва алкогольних напоїв та тютюнових виробів, оптової та роздрібної торгівлі з порушенням законодавства, в тому числі фальсифікованою продукцією.

III. Міністерству фінансів України разом із Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України, Головним контрольно-ревізійним управлінням України, Міністерством юстиції України узагальнити міжнародну практику відшкодування державою збитків, у тому числі необгрунтованих втрат, завданих суб'єктам підприємницької діяльності та громадянам незаконними рішеннями, діями, бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, та до 1 липня 2004 року підготувати і внести в установленому порядку відповідні пропозиції.

IV. Головному контрольно-ревізійному управлінню України провести до 1 березня 2004 року разом із Міністерством фінансів України, Державною податковою адміністрацією України перевірку повноти і достовірності утилізації технологічного браку під час виробництва марок акцизного збору для алкогольних напоїв і тютюнових виробів, вжити заходів щодо недопущення використання такого браку для маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

V. Міністерству внутрішніх справ України:

1. Проаналізувати до 1 квітня 2004 року разом із Міністерством фінансів України, Державною податковою адміністрацією України причини невідповідності обсягів надходжень податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів кількості таких транспортних засобів, ужити в установленому порядку заходів щодо вдосконалення порядку реєстрації транспортних засобів та адміністрування податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

2. Постійно:

а) продовжувати разом зі Службою безпеки України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Державним комітетом України у справах національностей та міграції проведення з відповідними службами іноземних держав спеціальних скоординованих заходів, спрямованих на знешкодження міжнародних організованих злочинних угруповань, насамперед тих, які діють у сфері незаконного обігу зброї, наркотичних засобів, а також торгівлі людьми та нелегальної міграції;

б) забезпечувати разом зі Службою безпеки України, Державною митною службою України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Державною податковою адміністрацією України системну роботу з виявлення працівників правоохоронних органів, які сприяють нелегальній міграції, контрабанді, незаконному обігу наркотиків, зброї та вибухівки;

в) забезпечувати разом зі Службою безпеки України, Державною податковою адміністрацією України проведення в регіонах спільних спеціальних операцій з виявлення нелегального виробництва алкогольних напоїв, випадків оптової та роздрібної торгівлі фальсифікованими алкогольними напоями та тютюновими виробами із залученням до таких операцій працівників правоохоронних органів з інших регіонів.

VI. Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції України:

1. Вжити до 1 квітня 2004 року разом із Міністерством палива та енергетики України, Державною митною службою України, Національною комісією регулювання електроенергетики України заходів щодо обмеження вивезення дефіцитних для вітчизняної промисловості видів сировини та палива, зменшення втрат економіки від цінових диспропорцій у сфері експорту та імпорту вугілля та коксу.

2. Вжити до 1 травня 2004 року разом з Антимонопольним комітетом України, Державною податковою адміністрацією України, Державним комітетом статистики України заходів щодо запобігання фіктивній збитковості суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у потенційно прибуткових секторах економіки (готельний, ресторанний, туристичний бізнес, торгівля, надання консалтингових послуг тощо), та щодо посилення контролю за додержанням законодавства в їх діяльності.

3. До 1 червня 2004 року разом із Міністерством фінансів України, Державною податковою адміністрацією України, Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики:

а) опрацювати механізми запобігання використанню тіньових схем реалізації продукції, в тому числі шляхом запровадження обов'язкових зустрічних звірок рахунків оптових та роздрібних торговців;

б) проаналізувати практику здійснення контролю у сфері торгівлі, зокрема щодо захисту прав споживачів, через мережу Інтернет, телефоном тощо, та за наслідками такого аналізу внести пропозиції щодо забезпечення захисту прав споживачів у цій сфері, повноти сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів суб'єктами підприємництва, що надають такі послуги.

4. Вжити протягом 2004 року разом із Фондом державного майна України, Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством фінансів України, Державною податковою адміністрацією України за участю Генеральної прокуратури України Заходів щодо законодавчого визначення статусу підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, внормування їх діяльності, а також діяльності підприємств, що займають монопольне становище на ринку, насамперед підприємств нафтопереробної, енергетичної, металургійної, хімічної, нафтохімічної галузей, зернозберігаючих та зернопереробних підприємств; здійснювати заходи, спрямовані на припинення зловживань у процесі приватизації підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави та недопущення придбання контрольних пакетів акцій цих підприємств за рахунок доходів, одержаних злочинним шляхом.

VII. Державній податковій адміністрації України:

1. До 1 квітня 2004 року:

а) запровадити порядок видачі ліцензій на виробництво алкогольних напоїв і тютюнових виробів, оптову та роздрібну торгівлю, який би передбачав розгляд заяв про видачу ліцензій колегіями органів Державної податкової адміністрації України, відповідальних за видачу ліцензій;

( На часткову зміну підпункту "а" пункту 1 розділу VII Державній податковій адміністрації України вжити заходів щодо запровадження порядку видачі ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, який передбачатиме розгляд заяв про видачу таких ліцензій за поданням комісії, утвореної у складі представників Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету України з нагляду за охороною праці, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, місцевих органів виконавчої влади згідно з Указом Президента N 266/2004 ( 266/2004 ) від 03.03.2004 )

б) провести разом із Державною митною службою України, Міністерством внутрішніх справ перевірки складських приміщень залізничних станцій, морських і річкових портів та аеропортів, оптових баз та інших місць концентрації товарно-матеріальних цінностей з метою виявлення безхазяйних алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

2. Перевірити до 1 травня 2004 року разом із Головним контрольно-ревізійним управлінням України, Національною комісією регулювання електроенергетики України стан додержання енергетичними компаніями, контрольні пакети акцій яких належать державі, законодавства щодо безоплатного відпуску споживачам електричної і теплової енергії та в разі потреби вжити заходів до притягнення осіб, які допустили порушення в цій сфері, до відповідальності, а також до стягнення у судовому порядку наявної заборгованості за енергоносії.

3. Провести до 1 червня 2004 року разом із Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерством фінансів України, Міністерством промислової політики України, Державною митною службою України перевірки відповідності сум митних зборів, інших податкових платежів, що сплачені суб'єктами господарювання у сфері виробництва та реалізації товарів легкої промисловості, телеапаратури та іншої складної побутової техніки, меблів тощо, даним про митне оформлення сировини, матеріалів, комплектуючих, напівфабрикатів, що ввезені ними в Україну.

4. Постійно:

а) здійснювати разом зі Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справ України скоординовані заходи, спрямовані на виявлення і руйнування схем завищення суб'єктами господарювання сум податку на додану вартість, заявлених до відшкодування, насамперед шляхом завищення цін на товари і продукцію, проведення сумнівних експортно-імпортних та безтоварних операцій на території України;

б) активізувати разом зі Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справ України роботу щодо виявлення та вилучення з обігу фальсифікованих алкогольних напоїв і тютюнових виробів, протидії їх незаконному виробництву, виявлення порушень податкового законодавства у цій сфері;

в) посилити разом із Державною митною службою України, Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України, Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справ України контроль за цільовим використанням ввезеного на територію України майна (технологічне обладнання, сировина тощо), що надходить у рамках реалізації інвестиційних проектів у спеціальних економічних зонах та на територіях пріоритетного розвитку, з метою недопущення використання спеціальних режимів інвестиційної діяльності для ухилення від оподаткування, для здійснення протиправних фінансових операцій.

VIII. Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України підготувати та внести в установленому порядку до 1 квітня 2004 року пропозиції щодо унеможливлення використання страхової системи для ухилень від оподаткування, розмивання активів підприємств, відмивання коштів та їх вивезення за кордон.

IX. Службі безпеки України:

а) вжити разом із Міністерством внутрішніх справ України, Державною митною службою України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України з метою забезпечення суспільної безпеки та попередження проявів тероризму заходів щодо виявлення осіб, які незаконно використовують зброю, вибухові пристрої та інші предмети, що можуть бути використані як засоби вчинення терористичних та інших суспільне небезпечних актів;

б) здійснити разом із Міністерством внутрішніх справ України, Державною митною службою України, Державною податковою адміністрацією України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України заходи щодо протидії контрабанді товарів, особливо підакцизних, контрафактної продукції, незаконному переміщенню через митний кордон наркотичних засобів, отруйних, сильнодіючих і вибухових речовин, зброї та боєприпасів та їх обігу.

X. Адміністрації Державної прикордонної служби України розробити разом із Державною митною службою України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Державною податковою адміністрацією України заходи щодо створення єдиної міжвідомчої електронної системи обліку осіб і транспортних засобів, що перетинають державний кордон України.

XI. Міністерству охорони здоров'я України вжити до 1 квітня 2004 року разом із Державною податковою адміністрацією України, Міністерством юстиції України, Міністерством внутрішніх справ України заходів із посилення контролю за додержанням вимог законодавства щодо виробництва, культивування, експорту, імпорту, обігу наркотичних, сильнодіючих і шкідливих речовин з метою протидії створенню на порушення законодавства лабораторій з виробництва наркотичних засобів та їх незаконному обігу.

XII. Раді національної безпеки і оборони України забезпечити до 1 березня 2004 року перевірку стану додержання земельного законодавства органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами та юридичними особами, звернувши особливу увагу на виконання загальнодержавних і регіональних програм щодо використання і охорони земель, здійснення контролю за використанням та охороною земель, насамперед земель рекреаційного та історико-культурного призначення, та за результатами перевірки подати відповідні висновки і пропозиції.

XIII. Рекомендувати Національному банку України розглянути питання щодо запровадження п'ятиденного резервування коштів, які перераховуються на адресу нерезидентів, розташованих в офшорних зонах.

XIV. Рекомендувати Генеральній прокуратурі України проаналізувати:

- стан додержання законів органами, які проводять досудове слідство, при закритті кримінальних справ про злочини, вчинені працівниками правоохоронних органів та особами, уповноваженими на виконання функцій держави;

- стан додержання законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство, при прийнятті рішень у справах про незаконне виготовлення, зберігання, збут підакцизних товарів, марок акцизного збору чи контрольних марок.

XV. Рекомендувати Верховному Суду України проаналізувати причини затягування розгляду кримінальних справ про організовані злочинні групи, а також узагальнити практику призначення покарань за тяжкі злочини з ознаками корупції.

Глава	Адміністрації
Президента України	В.МЕДВЕДЧУК

____________________________________________________________________

http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5/2015

У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про Стратегію сталого розвитку "Україна - 2020"

1.Схвалити Стратегію сталого розвитку "Україна - 2020" (додається).

2. Кабінету Міністрів України:

1) затверджувати щороку до 15 лютого план дій щодо реалізації положень Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020";

2) інформувати щоквартально, до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом, про стан виконання плану дій щодо реалізації положень Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020".

Президент України	П.ПОРОШЕНКО
м. Київ 12 січня 2015 року № 5/2015

СХВАЛЕНО Указом Президента України від 12 січня 2015 року № 5/2015

СТРАТЕГІЯ
сталого розвитку "Україна - 2020"

1. Загальні положення

Революція гідності та боротьба за свободу України створили нову українську ідею - ідею гідності, свободи і майбутнього.

Громадяни України довели і продовжують у надтяжких умовах щоденно доводити, що саме гідність є базовою складовою характеру Українського народу.

Україна переходить в нову епоху історії і Український народ отримує унікальний шанс побудувати нову Україну.

Ратифікувавши Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода), Україна отримала інструмент та дороговказ для своїх перетворень. Виконання вимог цієї Угоди дає можливість Україні в подальшому стати повноцінним членом в Європейському Союзі. Такими вимогами є відповідність Копенгагенським критеріям - параметрам, яким мають відповідати держави - члени Європейського Союзу.

Стратегія сталого розвитку "Україна - 2020" (далі - Стратегія) визначає мету, вектори руху, дорожню карту, першочергові пріоритети та індикатори належних оборонних, соціально-економічних, організаційних, політико-правових умов становлення та розвитку України.

2. Мета реалізації Стратегії та вектори руху

Метою Стратегії є впровадження в Україні європейських стандартів життя та вихід України на провідні позиції у світі.

Задля цього рух уперед здійснюватиметься за такими векторами:

вектор розвитку - це забезпечення сталого розвитку держави, проведення структурних реформ та, як наслідок, підвищення стандартів життя. Україна має стати державою з сильною економікою та з передовими інноваціями. Для цього, передусім, необхідно відновити макроекономічну стабільність, забезпечити стійке зростання економіки екологічно невиснажливим способом, створити сприятливі умови для ведення господарської діяльності та прозору податкову систему;

вектор безпеки - це забезпечення гарантій безпеки держави, бізнесу та громадян, захищеності інвестицій і приватної власності. Україна має стати державою, що здатна захистити свої кордони та забезпечити мир не тільки на своїй території, а й у європейському регіоні. Визначальною основою безпеки має також стати забезпечення чесного і неупередженого правосуддя, невідкладне проведення очищення влади на всіх рівнях та забезпечення впровадження ефективних механізмів протидії корупції. Особливу увагу потрібно приділити безпеці життя та здоров'я людини, що неможливо без ефективної медицини, захищеності соціально вразливих верств населення, безпечного стану довкілля і доступу до якісної питної води, безпечних харчових продуктів та промислових товарів;

вектор відповідальності - це забезпечення гарантій, що кожен громадянин, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак, матиме доступ до високоякісної освіти, системи охорони здоров'я та інших послуг в державному та приватному секторах. Територіальні громади самостійно вирішуватимуть питання місцевого значення, свого добробуту і нестимуть відповідальність за розвиток всієї країни;

вектор гордості - це забезпечення взаємної поваги та толерантності в суспільстві, гордості за власну державу, її історію, культуру, науку, спорт. Україна повинна зайняти гідне місце серед провідних держав світу, створити належні умови життя і праці для виховання власних талантів, а також залучення найкращих світових спеціалістів різних галузей.

3. Дорожня карта та першочергові пріоритети реалізації Стратегії

Стратегія передбачає в рамках названих чотирьох векторів руху реалізацію 62 реформ та програм розвитку держави:

1) за вектором розвитку:

Дерегуляція та розвиток підприємництва;

Програма розвитку малого та середнього бізнесу;

Податкова реформа;

Реформа захисту економічної конкуренції;

Реформа корпоративного права;

Реформа фінансового сектору;

Реформа ринку капіталу;

Реформа сфери трудових відносин;

Реформа транспортної інфраструктури;

Реформа телекомунікаційної інфраструктури;

Програма участі в транс'європейських мережах;

Реформа державної митної справи та інтеграція в митну спільноту Європейського Союзу;

Реформа монетарної політики;

Програма розвитку українського експорту;

Реформа енергетики;

Програма енергоефективності;

Реформа сільського господарства та рибальства;

Земельна реформа;

Реформа житлово-комунального господарства;

Реформа статистики;

Програма залучення інвестицій;

Реформа дипломатичної служби;

Реформа у сфері здійснення державних закупівель;

Реформа державного фінансового контролю та бюджетних відносин;

Реформа державної служби та оптимізація системи державних органів;

Реформа управління державною власністю;

2) за вектором безпеки:

Реформа системи національної безпеки та оборони;

Реформа оборонно-промислового комплексу;

Судова реформа;

Оновлення влади та антикорупційна реформа;

Програма електронного урядування;

Реформа правоохоронної системи;

Програма енергонезалежності;

Реформа захисту інтелектуальної власності;

Програма збереження навколишнього природного середовища;

3) за вектором відповідальності:

Децентралізація та реформа державного управління;

Реформа регіональної політики;

Програма національної єдності та підтримки національних меншин;

Конституційна реформа;

Реформа виборчого законодавства;

Реформа системи соціального захисту;

Пенсійна реформа;

Реформа системи охорони здоров'я;

Реформа у сфері забезпечення безпечності та якості харчових продуктів;

Реформа у сфері захисту прав споживачів;

Програма популяризації фізичної культури та спорту;

Програма здорового способу життя та довголіття;

Реформа освіти;

Програма розвитку для дітей та юнацтва;

4) за вектором гордості:

Програма популяризації України у світі та просування інтересів України у світовому інформаційному просторі;

Програма створення бренду "Україна";

Реформа нагородної справи;

Програма розвитку інновацій;

Розвиток інформаційного суспільства та медіа;

Реформа державної політики у сфері науки та досліджень;

Українська космічна програма;

Програма розвитку туризму;

Реформа державної політики у сфері культури;

Програма розвитку національного кіновиробництва;

Програма розвитку національної видавничої справи;

Реформа державної політики у сфері спорту;

Програма залучення талантів.

Кількість та зміст названих реформ і програм розвитку держави можуть змінюватись у процесі реалізації.

Першочерговою є реалізація таких реформ і програм:

1) Реформа системи національної безпеки та оборони

Головна мета - підвищення обороноздатності держави, реформування Збройних Сил України та інших військових формувань України відповідно до сучасних вимог та з урахуванням досвіду, набутого у ході антитерористичної операції, а також розвиток оборонно-промислового комплексу для максимального задоволення потреб армії.

Також слід зосередити увагу на формуванні нових органів управління у сфері забезпечення національної безпеки, зробити акцент на системі управління, контролю, комунікацій, комп'ютерної підтримки, розвідки та інформаційного забезпечення, а також логістики в усьому секторі безпеки. У Збройних Силах України пріоритет має бути наданий повному оновленню структури, починаючи від органів управління і закінчуючи штатними розписами частин та підрозділів, а також оптимізації всіх систем та норм забезпечення, впровадженню нових зразків озброєння та військової техніки, перегляду тактики і стратегії з урахуванням вимог сучасності. Має бути повністю переглянута система розвідки - від розвідувальних комплектів частин до розвідувальних органів Міністерства оборони України.

Серед головних заходів реалізації реформи системи національної безпеки та оборони мають бути функціональна оптимізація (скорочення дублюючих і зайвих структур), централізація закупівель, оптимізація системи логістичного забезпечення, оновлення доктринальних та концептуальних підходів до забезпечення національної безпеки, створення ефективної державної системи кризового реагування (мережі ситуаційних центрів центральних органів виконавчої влади) за провідної ролі Ради національної безпеки і оборони України, залучення іноземних інвестицій та формування ефективної моделі державно-приватного партнерства, запровадження кластерного принципу ротації кадрів, перегляд кваліфікаційних вимог та забезпечення чіткого дотримання цих вимог і повна переатестація кадрів, водночас вирішальними мають бути не тільки професійні, а й особистісні якості людини;

2) Оновлення влади та антикорупційна реформа

Основною метою антикорупційної реформи є суттєве зменшення корупції в Україні, зменшення втрат державного бюджету та бізнесу через корупційну діяльність, а також підвищення позицій України у міжнародних рейтингах, що оцінюють рівень корупції.

Це буде досягнуто завдяки належній реалізації нової Антикорупційної стратегії та успішному впровадженню нових антикорупційних механізмів. Серед них - декларування майнового стану публічних службовців, запобігання та врегулювання конфліктів інтересів, перевірка доброчесності службовців та моніторинг їхнього способу життя. Подолання політичної корупції вимагає докорінної реформи системи політичного фінансування. Важливим є використання новітніх технологій, зокрема для забезпечення державою доступу до інформації у формі "відкритих даних".

Слід створити ефективну інституційну систему запобігання і протидії корупції:

Національне антикорупційне бюро України - для виявлення і розслідування корупційних злочинів вищих посадових осіб;

Національне агентство з питань запобігання корупції - для впровадження інструментів попередження корупції та здійснення контролю за доброчесною поведінкою службовців (правил щодо конфлікту інтересів, декларування майна тощо);

3) Судова реформа

Метою судової реформи є реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів задля практичної реалізації принципів верховенства права і забезпечення кожному права на справедливий судовий розгляд справ незалежним та неупередженим судом. Реформа має забезпечити функціонування судової влади, що відповідає суспільним очікуванням щодо незалежного та справедливого суду, а також європейській системі цінностей та стандартів захисту прав людини.

Реформа проводитиметься у два етапи:

перший етап - невідкладне оновлення законодавства, спрямоване на відновлення довіри до судової влади в Україні;

другий етап - системні зміни в законодавстві: прийняття нової Конституції України та на основі відповідних конституційних змін - нових законів, що стосуються судоустрою та судочинства, інших суміжних правових інститутів;

4) Реформа правоохоронної системи

Метою державної політики в цій сфері є коригування завдань та функцій правоохоронних органів, упровадження нових засад проходження служби, нових критеріїв оцінки роботи правоохоронців для підвищення рівня захисту прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави від протиправних посягань.

Слід провести функціональні та організаційні перетворення у системі Міністерства внутрішніх справ України. Необхідно чітко розподілити функції із формування політики, що має здійснюватися Міністерством, та реалізації політики, що має здійснюватися окремим центральним органом виконавчої влади у системі Міністерства внутрішніх справ України - Національною поліцією. Політичне управління та професійне керівництво у сфері правопорядку мають бути чітко розмежовані, як це передбачено Європейським кодексом поліцейської етики.

Необхідно забезпечити прозору систему конкурсного добору осіб на посади, створити нову систему атестації персоналу органів правопорядку, змінити підходи до підготовки працівників цих органів, що повинно забезпечити зміну їх ставлення до виконання службових обов'язків у напрямі усвідомлення їх як надання оплачуваних державою послуг із забезпечення насамперед безпеки кожної особи, її особистих та майнових прав, суспільних та державних інтересів.

Потрібно зробити систему забезпечення правопорядку максимально прозорою та дружньою для суспільства. Важливим у цій сфері є проведення ґрунтовної децентралізації та впровадження дієвих механізмів громадського контролю за органами правопорядку. Пріоритетним у роботі таких органів має бути принцип законності - система віддання та виконання наказів повинна стати такою, щоб працівник поліції керувався законом і не виконував явно злочинні накази;

5) Децентралізація та реформа державного управління

Метою реформи державного управління є побудова прозорої системи державного управління, створення професійного інституту державної служби, забезпечення її ефективності. Результатом впровадження реформи має стати створення ефективної, прозорої, відкритої та гнучкої структури публічної адміністрації із застосуванням новітніх інформаційно-комунікативних технологій (е-урядування), яка здатна виробляти і реалізовувати цілісну державну політику, спрямовану на суспільний сталий розвиток і адекватне реагування на внутрішні та зовнішні виклики.

Метою політики у сфері децентралізації є відхід від централізованої моделі управління в державі, забезпечення спроможності місцевого самоврядування та побудова ефективної системи територіальної організації влади в Україні, реалізація у повній мірі положень Європейської хартії місцевого самоврядування , принципів субсидіарності, повсюдності і фінансової самодостатності місцевого самоврядування.

Пріоритетом в управлінні публічними фінансами має стати підвищення прозорості та ефективності їх розподілу та витрачання. Процес здійснення державних закупівель повинен стати максимально прозорим та ураховувати загальні принципи конкуренції. Корупційна складова під час здійснення державних закупівель має бути ліквідована;

6) Дерегуляція та розвиток підприємництва

Середньостроковою метою дальших реформ у цій сфері є створення сприятливого середовища для ведення бізнесу, розвитку малого і середнього підприємництва, залучення інвестицій, спрощення міжнародної торгівлі та підвищення ефективності ринку праці. Необхідно скоротити кількість документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності та видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, скасувати регуляторні акти, які ускладнюють ведення підприємницької діяльності, скоротити кількість органів державного нагляду (контролю), забезпечити надання послуг для громадян та бізнесу в електронному вигляді.

З метою розширення та спрощення доступу українських товарів на ринки держав - членів Європейського Союзу необхідно привести систему технічного регулювання у відповідність із європейськими вимогами та завершити реформування системи державного контролю за безпечністю та якістю харчових продуктів.

Для підтримки інвестиційної активності та захисту прав інвесторів потрібно забезпечити ефективний захист права приватної власності, у тому числі судовими органами, гармонізувати із законодавством Європейського Союзу положення законодавства України щодо захисту прав національних та іноземних інвесторів та кредиторів, захисту економічної конкуренції, запровадити стимулюючі механізми інвестиційної діяльності, виходячи із найкращої світової практики;

7) Реформа системи охорони здоров'я

Метою державної політики у цій сфері є кардинальне, системне реформування, спрямоване на створення системи, орієнтованої на пацієнта, здатної забезпечити медичне обслуговування для всіх громадян України на рівні розвинутих європейських держав. Головними напрямами реформ мають стати підвищення особистої відповідальності громадян за власне здоров'я, забезпечення для них вільного вибору постачальників медичних послуг належної якості, надання для цього адресної допомоги найбільш соціально незахищеним верствам населення, створення бізнес-дружньої обстановки на ринку охорони здоров'я. Орієнтиром у проведенні реформи є програма Європейського Союзу "Європейська стратегія здоров'я - 2020";

8) Податкова реформа

Мета реформи - побудова податкової системи, яка є простою, економічно справедливою, з мінімальними затратами часу на розрахунок і сплату податків, створює необхідні умови для сталого розвитку національної економіки, забезпечує достатнє наповнення Державного бюджету України і місцевих бюджетів. Головними напрямами реформи є перехід від наглядово-каральної функції фіскальних органів до обслуговуючої, що допомагає у нарахуванні та проведенні сплати податків, а не має на меті наповнення бюджету за рахунок фінансових санкцій та переплат; зменшення кількості податків, їх розміру та спрощення порядку розрахунку і сплати; впровадження електронних сервісів для платників податків; зменшення податкового навантаження на заробітну плату з метою її детінізації; удосконалення законодавства України, спрямованого на посилення боротьби зі схемами ухиляння від сплати податків як юридичними, так і фізичними особами, зокрема удосконалення адміністрування податку на додану вартість, формування системи податкового контролю залежно від ступеня ризику в діяльності платників податків, забезпечення відкритості доступу до інформації про сплату податків, удосконалення законодавства з питань трансфертного ціноутворення, впровадження контролю за видатками фізичних осіб;

9) Програма енергонезалежності

Головне завдання - забезпечення енергетичної безпеки і перехід до енергоефективного та енергоощадного використання та споживання енергоресурсів із впровадженням інноваційних технологій. Основними цілями державної політики у цій сфері є: зниження енергоємності валового внутрішнього продукту (на 20 відсотків до кінця 2020 року) шляхом забезпечення (впровадження) 100 відсотків обов'язкового комерційного обліку споживання енергоресурсів (енергії та палива), переходу до використання енергоефективних технологій та обладнання, зокрема через механізм залучення енерго сервісних компаній, реалізації проектів з використанням альтернативних джерел енергії; забезпечення максимально широкої диверсифікації шляхів та джерел постачання первинних енергоресурсів, зокрема нафти, природного газу, вугілля, ядерного палива, нарощування видобутку вітчизняних енергоносіїв, запровадження прозорих конкурентних правил розробки та використання родовищ енергоносіїв; лібералізація ринків електричної і теплової енергії, вугілля та газу, перехід на нову модель їх функціонування; інтеграція енергосистеми України з континентальною європейською енергосистемою ENTSO-E; реорганізація публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" відповідно до Третього енергетичного пакету Європейського Союзу; повна реформа системи ціно- та тарифоутворення на енергію та паливо, зокрема перегляд механізму формування балансу енергоресурсів, відмова від перехресного субсидування та державного дотування; залучення іноземних інвестицій в енергетичний сектор України, зокрема до модернізації Єдиної газотранспортної системи України, електрогенеруючих потужностей та електромереж; реформа вугільної галузі та залучення стратегічних інвесторів, приватизація перспективних і ліквідація (консервація) збиткових вугледобувних підприємств; модернізація інфраструктури паливно-енергетичного комплексу;

10) Програма популяризації України у світі та просування інтересів України у світовому інформаційному просторі

Головна мета - формування довіри до України, спрямування її позиціонування у світі на користь політичним та економічним інтересам нашої держави, а також на зміцнення її національної безпеки і відновлення територіальної цілісності. Ключове завдання - формування позитивного іміджу України як європейської, демократичної, конкурентоздатної держави із сприятливим бізнес-кліматом, зі своїм унікальним місцем у світовому розподілі праці та інтегрованої у глобальні ланцюги створення доданої вартості.

Програма фокусуватиметься на забезпеченні:

підсилення інституційної спроможності для здійснення міжнародних стратегічних комунікацій;

синергії зусиль органів влади, бізнесу та громадянського суспільства для просування України у світі;

збільшення та оптимізації присутності України на міжнародних заходах та майданчиках; присутності у міжнародному академічному, культурному та громадському середовищі;

комунікації щодо успіху реформ та перетворень, що здійснюються в Україні;

формування і просування бренд-меседжів про Україну: Україна -країна свободи і гідності; Україна - країна, що реформується, незважаючи на виклики; Україна - хаб для інвестицій; Україна - країна високих технологій та інновацій; Україна - країна, приваблива для туризму; Україна - країна із визначними культурними та історичними традиціями;

регулярного відкритого діалогу із спільнотою світових лідерів думки, експертів та медіа, які висвітлюють або коментують українську тематику;

формування сталих ефективних комунікацій з українською діаспорою та використання її потенціалу.

4. Стратегічні індикатори реалізації Стратегії

Реалізація Стратегії передбачає досягнення 25 ключових показників, що оцінюють хід виконання реформ та програм:

1) у рейтингу Світового банку "Doing Business" Україна посяде місце серед перших 30 позицій;

2) кредитний рейтинг України - Рейтинг за зобов'язаннями в іноземній валюті за шкалою рейтингового агентства Standard and poors - становитиме не нижче інвестиційної категорії "ВВВ";

3) за глобальним індексом конкурентоспроможності, який розраховує Всесвітній Економічний Форум (WEF), Україна увійде до 40 кращих держав світу;

4) валовий внутрішній продукт (за паритетом купівельної спроможності) у розрахунку на одну особу, який розраховує Світовий банк, підвищиться до 16 000 доларів США;

5) чисті надходження прямих іноземних інвестицій за період 2015 -2020 років за даними Світового банку складуть понад 40 млрд доларів США;

6) максимальне відношення дефіциту державного бюджету до валового внутрішнього продукту за розрахунками Міжнародного валютного фонду не перевищуватиме 3 відсотки;

7) максимальне відношення загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу до валового внутрішнього продукту за розрахунками Міжнародного валютного фонду не перевищуватиме 60 відсотків (відповідно до Маастрихтських критеріїв конвергенції);

8) енергоємність валового внутрішнього продукту складе 0,2 тонни нафтового еквівалента на 1000 доларів США валового внутрішнього продукту за даними Міжнародного енергетичного агентства;

9) витрати на національну безпеку і оборону становитимуть не менше 3 відсотків від валового внутрішнього продукту;

10) чисельність професійних військових на 1000 населення збільшиться із 2,8 до 5,6 осіб за розрахунками Стокгольмського міжнародного інституту дослідження миру;

11) за індексом сприйняття корупції, який розраховує Тransparency International, Україна увійде до 50 кращих держав світу;

12) за результатами опитуваня рівень довіри експертного середовища (адвокати, юристи) до суду становитиме 70 відсотків;

13) за результатами загальнонаціонального опитування рівень довіри громадян до органів правопорядку становитиме 70 відсотків;

14) оновлення кадрового складу державних службовців у правоохоронних органах, судах, інших державних органах на 70 відсотків;

15) ліміт частки одного постачальника в загальному обсязі закупівель будь-якого з енергоресурсів складатиме не більше 30 відсотків;

16) середня тривалість життя людини за розрахунками Світового банку підвищиться на 3 роки;

17) питома вага місцевих бюджетів становитиме не менше 65 відсотків у зведеному бюджеті держави;

18) частка проникнення широкосмугового Інтернету за даними Світового банку складатиме 25 абонентів на 100 осіб;

19) 75 відсотків випускників загальноосвітніх навчальних закладів володітимуть щонайменше двома іноземними мовами, що підтверджуватиметься міжнародними сертифікатами;

20) Україна візьме участь у міжнародному дослідженні якості освіти PISA та увійде до 50 кращих держав - учасниць такого дослідження;

21) Україна разом із Світовим банком розробить показник добробуту громадян, визначиться з його цільовим значенням та проводитиме моніторинг змін такого показника;

22) за результатами загальнонаціонального опитування 90 відсотків громадян України відчуватимуть гордість за свою державу;

23) під час участі у XXXII літніх Олімпійських іграх Україна завоює щонайменше 35 медалей;

24) за глобальним індексом конкурентоспроможності у боротьбі за таланти, який розраховує одна з провідних світових бізнес-шкіл INSEAD), Україна увійде до 30 кращих держав світу;

25) 20 фільмів українського виробництва вийдуть у широкий прокат у 2020 році.

5. Засоби реалізації Стратегії (суспільний договір)

Головною передумовою реалізації Стратегії є суспільний договір між владою, бізнесом та громадянським суспільством, де кожна сторона має свою зону відповідальності.

Відповідальність влади - провести реформи, забезпечити баланc інтересів між громадянським суспільством, державою і бізнесом, просто прозоро та якісно працювати за новими підходами, гарантувати дотримання прав людини.

Відповідальність бізнесу - підтримувати та розвивати державу, бізнес-середовище та громадянське суспільство, сумлінно сплачувати податки, здійснювати ефективні інвестування в економіку держави, дотримуватися принципів чесної праці та конкуренції.

Відповідальність громадянського суспільства - контролювати владу, жити відповідно до принципів гідності та неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

6. Нормативно-правове, організаційне забезпечення реалізації Стратегії

Нормативно-правове та організаційне забезпечення реалізації Стратегії має здійснюватися шляхом розроблення та прийняття в установленому порядку відповідних нормативно-правових актів, щорічних планів дій реалізації цієї Стратегії, моніторингу стану їх виконання.

Глава Адміністрації Президента України

Б.ЛОЖКІН

____________________________________________________________________

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/217/2015

Про утворення Національного антикорупційного бюро України

На виконання Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" постановляю:

1. Утворити Національне антикорупційне бюро України.

2. Кабінету Міністрів України забезпечити вирішення в установленому порядку питань, пов'язаних зі створенням Національного антикорупційного бюро України.

3. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України	П.ПОРОШЕНКО
м. Київ 16 квітня 2015 року № 217/2015