ТЕМА № 11: НАКАЗНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
ПЛАН
- Суть і значення наказного провадження.
- Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ.
- Порядок розгляду заяв про видачу судового наказу. Поняття і зміст судового наказу.
- Суть і значення наказного провадження
Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Особливостями наказного провадження є:
- відсутність спору про право;
- підставою для відкриття провадження у справі є прийняття судом заяви про видачу судового наказу;
- сторонами у справі виступають заявник (стягувач) і боржник;
- справа розглядається у спрощеному порядку у скорочені строки (протягом 5 днів із дня надходження заяви про видачу судового наказу);
- за результатами вирішення справи видається судовий наказ – особлива форма судового рішення, який є одночасно виконавчим документом і має скорочений строк набрання законної сили;
- судовий наказ видається без судового засідання і без виклику та заслуховування заявника (стягувача) і боржника й інших осіб, які беруть участь у справі;
- боржникові надано право протягом 15 з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав;
- за наявності визначених у законі підстав судовий наказ може скасувати той самий суд, який його видав;
- наявна можливість звернутись до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження у разі скасування судового наказу.
Отже, наказне провадження – це вид цивільного судочинства, що полягає у спрощеній документарній процедурі захисту майнових прав та інтересів заявника (стягувача), вимоги якого до боржника щодо стягнення грошових коштів або витребування майна ґрунтуються на безспірних документах, що здійснюється за відсутності спору шляхом видачі судового наказу.
Можливість видання судового наказу за вимогою заявника (стягувача) до боржника залежить від дотримання таких умов:
- загальних – наявність належного обсягу право- і дієздатності заявника (стягувача); дотримання правил цивільної юрисдикції і підсудності цивільних справ;
- спеціальних – наявність волі особи, якій належить право вимоги; пред’явлена вимога є безспірною (безспірність вимоги передбачає відсутність протиріччя в тих документах, якими вона обґрунтовується); зміст пред’явленої вимоги полягає у стягненні грошових коштів або витребуванні майна; пред’явлена вимога наявна в передбаченому ЦПК України переліку вимог, за якими може бути видано судовий наказ.
- Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ
Відповідно до ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо:
- заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку (коли виплата затримується з вини працедавця, за умови, що він не оспорює право працівника на отримання оплати праці – до заяви про видачу судового наказу додаються документи, які підтверджують факт перебування працівника у трудових відносинах із роботодавцем, а також довідка про заборгованість працедавця із заробітної плати, яку видає бухгалтерія підприємства, установи, організації тощо);
2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника (такий розшук здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження»; до заяви про видачу судового наказу додаються документи, що підтверджують факт оголошення розшуку: ухвала суду або постанова державного виконавця, загальний розрахунок витрат на здійснення конкретних розшукових заходів);
3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;
4) заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;
5) заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;
6) заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів;
7) заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи - підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у вказаній статті, в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими ЦПК України (ст. 162 ЦПК України).
- Форма і зміст заяви про видачу судового наказу. Підстави для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу
Відкриття наказного провадження можливе лише у разі подання до суду уповноваженою особою – заявником (стягувачем) або його представником – письмової заяви про видачу судового наказу. Відповідно до ч. 2 ст. 163 ЦПК України, у такій заяві повинно бути зазначено:
- найменування суду, до якого подається заява;
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
- ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;
- вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
- перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу додаються:
- документ, що підтверджує сплату судового збору;
- документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника;
- копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред’явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;
- інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Якщо заяву про видачу судового наказу подано в електронній формі до боржника, який має електронний кабінет, заявник надалі повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов’язані з розглядом його заяви, виключно в електронній формі.
Заявник має право відкликати заяву про видачу судового наказу до її розгляду судом.
За подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом (ч. 1 ст. 164 ЦПК України).
Відповідно до ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо:
1) заява подана з порушеннями вимог щодо форми і змісту, передбачених ст. 163 ЦПК України;
2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
2-1) заяву подано особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 14 ЦПК України зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його;
3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам, за якими може бути виданий судовий наказ, визначених у ст. 161 ЦПК України;
4) наявні обставини, передбачені ч. 1 ст. 186 ЦПК України (наявне рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами щодо одного і того ж предмету спору; смерть особи або визнання її померлою, припинення юридичної особи, які є позивачами або відповідачами у справі тощо);
5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред’явлення позову в суд за такою вимогою;
6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ;
7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. п. 3-6 ч. 1 ст. 165 ЦПК України;
8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу;
9) заяву подано з порушенням правил підсудності.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше 10 днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов’язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Суддя з метою визначення підсудності не пізніше наступного дня з дня отримання заяви про видачу судового наказу перевіряє зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
У разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника має бути надана протягом п’яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання (перебування) особи відповідного звернення суду.
Якщо за результатами розгляду отриманих судом відомостей про місцезнаходження боржника - юридичної особи або фізичної особи - підприємця буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд не пізніше десяти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про передачу заяви про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами за підсудністю.
У разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
- Порядок розгляду заяв про видачу судового наказу. Поняття і зміст судового наказу
Суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом 5 днів з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, - протягом 5 днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому ч. ч. 5, 6 ст. 165 ЦПК України, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому цим розділом.
Судовий наказ – особлива форма (вид) судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.
Відповідно до ст. 168 ЦПК України у судовому наказі зазначаються:
- дата видачі наказу;
- найменування суду, прізвище та ініціали судді, який видав судовий наказ;
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стягувача та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків стягувача та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, а також інші дані, якщо вони відомі суду, які ідентифікують стягувача та боржника;
- посилання на закон, на підставі якого підлягають задоволенню заявлені вимоги;
- сума грошових коштів, які підлягають стягненню;
- сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника;
- повідомлення про те, що під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті;
- відомості про порядок та строки подання заяви про скасування судового наказу;
- дата набрання судовим наказом законної сили;
- строк пред’явлення судового наказу до виконання;
- дата видачі судового наказу стягувачу (як і дата набрання судовим наказом законної сили та строк пред’явлення його до виконання) - вноситься до судового наказу у день його видачі стягувачу для пред’явлення до виконання.
Судовий наказ складається і підписується суддею у двох примірниках, один з яких залишається у суді, а другий видається під розписку або надсилається стягувачу до його електронного кабінету, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного після набрання ним законної сили.
- Скасування судового наказу
Після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові до його електронного кабінету, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.
Копія (текст) судового наказу, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, разом з додатками надсилаються фізичній особі - боржнику на встановлену судом адресу місця проживання (перебування), а боржнику - юридичній особі чи фізичній особі - підприємцю - за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до ст. 272 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом 15 днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України (вимоги про стягнення аліментів). Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі, підписується боржником або його представником і має містити:
- найменування суду, до якого подається заява;
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
- ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;
- наказ, що оспорюється;
- зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.
До заяви про скасування судового наказу додаються:
- документ, що підтверджує сплату судового збору;
- документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником;
- клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
У разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
Заява про скасування судового наказу не пізніше наступного дня передається судді. Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення 15-денного строку, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви. Суд повертає заяву про скасування судового наказу боржнику також встановивши, що заяву подано особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 14 ЦПК зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його (ст. 171 ЦПК України).
У разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз’яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому ст. 444 ЦПК України (поворот виконання рішення суду – це процесуальна дія, яка полягає у повному або частковому відновленні первісного становища відповідача).
- Набрання судовим наказом законної сили
У разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом 5 днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, коли судовий наказ набирає законної сили у день його видачі (ст. 172 ЦПК України).
Суд протягом 5 днів з дня набрання судовим наказом законної сили надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого судового наказу в Єдиному державному реєстрі судових рішень та Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, стягувачу до його електронного кабінету, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом.
Суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню, або відстрочити або розстрочити виконання судового наказу в порядку, встановленому ст. ст. 432, 435 ЦПК України.
Укладач:
Доцент кафедри цивільного права та процесу НАВС кандидат юридичних наук, доцент майор поліції Катерина КУЦИК